Антисемітизм сприяв перемозі Януковича на виборах
Гендер і антисемітизм є двома важливими факторами, які, можливо, порушили баланс на користь Віктора Януковича на виборах 2010 року. Янукович переміг з перевагою лише у 3.5%, або приблизно 900 тис. голосів, і став першим президентом, який не отримав підтримки більшості регіонів України або 50% голосів.
Антисемітизм був використаний по відношенню тільки до двох кандидатів у ході виборів 2010 року – Тимошенко та Арсенія Яценюка, але ця кампанія була більш систематично і на більш високому рівні спрямована проти Юлії. Маргінальний кандидат Сергій Ратушняк, мер Закарпатського обласного центру Ужгорода, не приховував своїх відвертих антисемітських поглядів проти Яценюка. Погляди Ратушняка не отримали широкої підтримки і Яценюк у підсумку набрав більше голосів, ніж мер Ужгорода. Ратушняк опинився 16-им серед 18 кандидатів, набравши тільки 0.12% голосів.
Антисемітизм не був загрозою для кампанії Яценюка, адже він все-одно не потрапив би в другий тур. Він посів 4-е місце, отримавши 7% голосів. Яценюк, який родом з Чернівців, заперечував, що має єврейське коріння. Антисемітська кампанія проти Тимошенко створила велику загрозу для її перемоги в президентських виборах. Я особисто бачив антисемітські листівки, які розповсюджувалися по всій Галичині протягом останнього тижня перед другим туром виборів і які закликали галичан не голосувати за Тимошенко, тому що вона нібито "єврейка".
Такі брехливі звинувачення з'явилися за останні 2-3 роки, але набули широкого розголосу на виборах 2010 року за підтримки президента Ющенка. Його союзник зі Львівського Руху Ярослав Кендзьор, який був вигнаний з руху лідером Руху України і прихильником Тимошенко Борисом Тарасюком, відкрито назвав Юлію Тимошенко "єврейкою з косою".
Західно-українська філія товариства української мови "Просвіта" в місті Броди опублікувала книжечку, в якій фанатичний анти-тимошенківець колишній парламентар Дмитро Чобіт також стверджував, що вона має єврейське походження. Батько Тимошенко розлучився з її мамою, коли Юлії було три роки, і його прізвище було Григорян, що вказує на вірменське етнічне походження.
Яценюк і Тимошенко, незважаючи на етнічну спадщину, народилися в Україні і, отже, є "українцями", як це визначено українським законодавством. Європейська норма передбачає використання територіальних, а отже й громадянських критеріїв, для визначення громадянства, а не етнічних, згідно з якими твоя 'національність' є тією самою, що й громадянство.
Ющенко перемелював питання етнічності Тимошенко протягом останніх двох років, ставлячи під сумнів її український патріотизм. У серпні 2008 року президентський секретаріат випустив 300-сторінкове досьє, яке нібито розкривало її "зраду". Прокурор Генеральної прокуратури, не знайшовши кримінальних доказів у "зраді", повернув досьє.
Досьє було підготовлене заступником глави секретаріату Андрієм Кислинським, який тоді був призначений на посаду заступника голови Служби безпеки (СБУ), і звинувачення у "зраді" і "не-українськості" висунули Тимошенко. Кислинський був дискредитований і звільнений з СБУ після того, як з'ясувалося, що він підробив документи про свою вищу освіту. Ющенко неодноразово стверджував, що Україна потребує "українського" уряду і очевидно він тому й вірив що Тимошенко не є "українкою". Ющенко в другому турі виборів закликав виборців не голосувати за будь-кого з двох кандидатів, Тимошенко і Януковича (див. копії двох листівок).
Це призвело до послаблення голосування "помаранчевих" у Західній Україні та зменшення голосів за Тимошенко (до заклику Ющенка "голосувати проти всіх" не прислухалися б в Східній Україні, де в нього не було підтримки). Тимошенко отримала на три мільйони менше голосів, ніж Ющенко в третьому турі у грудні 2004 року.
Ющенко заявив, що обидва кандидати були нібито "московським проектом", і він сліпо слідував цій теорії. Під час свого візиту до Львова 10 березня Віктор Ющенко сказав, що блок Тимошенко – це "не ті патріоти, які формують українську точку зору".
У другому турі виборів націоналістичні групи у Львові та діаспора відгукнулися на заклик Ющенка проголосувати проти обох кандидатів. Юрій Шухевич, син керівника Української повстанської армії, якого Ющенко вшанував у 2007 році, був провідним прихильником кампанії "проти всіх".
Те ж саме пропагували націоналістичні партії "Свобода" Олега Тягнибока, Конгрес українських націоналістів (КУН), а також крило емігрантської організації українських націоналістів Андрія Мельника ОУН- (м) та крило Степана Бандери ОУН- (б). Всі чотири політичні сили підтримали кампанію Ющенка "проти всіх".
Заклики голосувати проти обох кандидатів були широко опубліковані в засобах масової інформації Галичини (див. текст звернення). Мені показали, що ці докази були оплачені львівською філією передвиборної кампанії Януковича, і, як мені сказали, без дозволу з центральної штаб-квартири його передвиборчої кампанії.
Ці антисемітські погляди щодо Тимошенко також перекочували за останні два роки в українську діаспору. Діаспора з підозрою думала про "патріотизм" Тимошенко, і я чув від представникa діаспори в Торонто, як той називав її "єврейкою".
Я розповів їм, що моя мама – італійка, і говорить українською, що змішані шлюби, як у моїх батьків, були дуже розповсюджені серед українських чоловіків у Великобританії. Українські чоловіки потрапили у Великобританію в кінці 40-х з військових таборів або таборів рабської праці, як мій батько, і не мали можливості одружитися з українками, яких там практично не було.
Діаспорна ОУН-б мала найсильнішу базу в діаспорі у Великобританії, яка робила відповідно найбільший фінансовий внесок будь-якої української діаспори в цій організації. Яка іронія, що британська діаспора складається із змішаних шлюбів, і тому не виглядає "повністю українською" в очах Ющенка.
Українська діаспора мовчки спостерігала за виборчою кампанією 2010 року, на відміну від виборів п'ять років тому, тому що вона частково купилася на переконання Ющенка про відсутність "патріотизму" у обох кандидатів, які потраплять до другого туру. Тимошенко успішно представила себе діаспорі в ході свого виступу і зустрічі з лідерами Світового конгресу українців (СКУ) на серпневому конгресі 2009 року у Львові.
Але СКУ запізно втрутилися у вибори з заявою 2 лютого, за п'ять днів до 2-го туру, в якій був непрямий заклик до українців голосувати за Тимошенко. Чи то СКУ був на відпочинку з серпневого конгресу 2009 року і прокинувся лише в лютому, вгледівши загрозу від Януковича?
Колишній голова СКУ Аскольд Лозинський висловив рішучу підтримку Тимошенко. Лозинський порвав також з лідерами СКУ, які належать до ОУН-б, і категорично не сприймав кампанію Ющенка "проти всіх", яку підтримували обидва крила емігранта ОУН.
Найбільшою іронією виборів 2010 року є те, що антисемітизм у Західній Україні, спрямований проти Тимошенко і роздутий Ющенком, міг бути одним з факторів, що призвели до обрання про-російського самодержця Януковича.
На виборах 50:50, коли важливий кожний голос, голосування "проти всіх" могло виявитися вирішальним для поразки Тимошенко.
Другий висновок полягає в тому, що українська діаспора не може відкидати звинувачення в антисемітизмі проти Бандери чи себе самої, доки вона не буде засуджувати антисемітські думки в своїх рядах. Коли Ющенко розповсюджував чутки про Тимошенко як про "не-українку", а його прихильники пішли далі і оприлюднили брехливі антисемітські твердження про її "єврейство", жодна Українська організація діаспори не висловила свій протест.
Підозри про патріотичні "мотиви Ющенка" мали б виникнути після умисного указу на честь Бандери напередодні другого туру. Це було зроблено, щоб підірвати кампанію Тимошенко шляхом мобілізації східних українських виборців проти "націоналістів". Ніщо не могло зупинити Ющенка видати указ в будь-який час протягом останніх п'яти років.
І все ж таки українська діаспора і галичани ще досі симпатизують "патріотичному" Ющенку. Проте більшість українців вважають його найгіршим з трьох президентів незалежної України і що саме він найбільше сприяв обранню Віктора Януковича.
Подякою Януковича було призначення не Ющенка прем'єром, як він сподівався, але призначення неукраїнськомовного Миколу Азарова прем'єр-міністром і українофоба Дмитра Табачника міністром освіти в новому уряді Кучма-2. Врешті-решт, одержимість Ющенка в останні два роки його президентства, спрямована підірвати Тимошенко, не наблизила Україну до проголошеної ним мети – інтеграції України в Європу, але навпаки, відштовхнула від Європи.
