І знову: Тимошенко та Януковича не можна порівнювати
Сергій Лещенко (УП, 18 травня 2010) у своїй статті "Йолкі-палкі для Віктора Януковича" порівняв Віктора Януковича та Юлію Тимошенко таким чином:
"А парадокс в тому, що сьогоднішня опозиція не має морального права докоряти Банковій за утиски журналістів. Бо достатньо згадати іншу подію, що є дзеркальним відображенням нинішньої історії.
Майже рік назад тодішній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко мала необережність виступити з легендарним телезверненням, яке починалося словами "Пропало всьо!".
За появу цього ролика в ефірі був звільнений шеф-редактор інформаційної програми "Нового каналу".
А днями головний медіа-менеджер Тимошенко і тодішній радник прем'єра Олександр Абдуллін зізнався, що дзвонив редакторам телеканалів з порадою не пускати це відео в ефір.
Протягом року в цій грі змінилися лише дійові особи з боку влади".
Таке урівняння Тимошенко та Януковича є хибним. Я не збираюся виправдовувати втручання Олександра Абдулліна, а лише висловити свої аргументи з приводу того, чому таке порівняння є недоречним.
Воно слідує очевидно помилковому переконанню колишнього Президента Віктора Ющенка, що між кандидатами у президенти, які потрапили до другого туру, не було різниці. Політика Януковича з часу його обрання президентом наочно підтвердила неправоту тих, хто вірив у це і двічі голосував "проти всіх" (я радий, що я не вірив у це і мій батько, який голосував, також).
Один нещасливий епізод протягом довгої, десятирічної політичної кар'єри Тимошенко не є тим самим, що систематична політика президента, спрямована на цензурування мас-медіа Донбасу, а зараз – цілої України. Як написав Лещенко: "Красномовна ілюстрація оптимальної для них моделі стосунків – це Донецька область, де Партія регіонів має рейтинг "Єдиної Росії", а думка, альтернативна до поглядів влади, маргіналізована".
Де той регіон, який контролює Тимошенко і в якому вона хоче запровадити цензуру? Чому під час перебування Тимошенко на посаді прем'єр-міністра не було утворено жодної організації, подібної до громадського руху "Стоп цензурі!"?
Команда Януковича намагається використати свій досвід в "управлінні" (тобто цензуруванні) донецькими ЗМІ на цілій Україні. Це є систематична, організована і добре спланована операція, що керується Банковою, подібна до тієї, що проводилася Віктором Медведчуком, коли Янукович був прем'єр-міністром, а Леонід Кучма – президентом.
Не можна сприймати всерйоз будь-які порівняння сьогоднішньої зростаючої загрози цензури в Україні з одним епізодом за участю Тимошенко. Два її уряди ніколи не марили встановленням цензури, а БЮТ ніколи не випускав "темники".
Відеокліп із Тимошенко ("Всьо пропало") був показаний на кожному телевізійному каналі. Цього ж разу, після того, як каналам надійшли вказівки не показувати відео з падінням вінка на Януковича, більшість із них не показала його.
Знову-таки, неприязнь пана Лещенка до Тимошенко робить його аналіз української політики суб'єктивним.
