Олена Кириченко Журналіст

Чому нудить від Москви, або Зомбі грають на трубі, а ми танцюєм свої танці

20 березня 2009, 11:07

Вже декілька років я не хочу їздити до Москви. Маю справи, треба змотатися у відрядження, попрацювати там, а то й просто хочеться вгамувати театральний голод і подивитися прем'єру в Лєнкомі або майстерні Фоменка. А ноги не несуть. Я знаходжу – для себе в першу чергу – будь-які суб'єктивні причини, щоб не поїхати. Але все одно розумію, що є одна – велика і об'єктивна. Вона визиває в мене приступи нудоти, як в першому триместрі важкої вагітності. Мені не хочеться туди їхати, бо там не поважають українців. В принципі. В очі і поза очі.



Хто б мені оце сказав років двадцять тому – не повірила б нізащо, що стану войовничою українофілкою, бо навіть і латентною ніколи не була. Навпаки. Коли дерева були великими, я жила в самому серці Донбасу. Українською мовою, зрозуміло, там майже не говорили. До того ж моє особисте мовне середовище було суто російським, бо мала три покоління фахівців з руської філології – по-перше, а по-друге, майже всі родичі (походження яких я точно знала), були з Підмосков'я, Пітеру та Осколів. Репресовані, що вижили, приїхали працювати на Донбас, де були гроші. Філологічному оточенню я вельми вдячна за те, що мене навчили читати і розуміти літературу – з найкращими зразками я познайомилася й подружилася ще малою, потім це виросло в дружбу навіки, бо я також пішла спочатку вчитися на філологічний, потім на журналістику, а через деякий час – в аспірантуру в Санкт-Петербурзі.

В молодшій школі у нас українська викладалася, і ми навіть її вчили, бо мовна свідомість ще мовчала. В старших класах ситуація змінилася. Коли кажуть, що раніше українську вдавали за мову селюків, то маю на те реальне підтвердження: так і було. На дискотеках в тих, хто говорив сужиком, тикали пальцями: тю, то ти з "дєрєвні"! Звісно, нормальна дівчина нізащо не піде з таким лохом танцювати. І всі, хто мав хоч краплю українського діалекту чи акценту, вдавали себе за "городских". Треба казати, що в старших класах мі українську вивчали так собі – щоб гарного атестата отримати? Та й вчителька на нас не тиснула, бо сама поза уроками спілкувалась російською. В університеті на "русском отдєлєніі" було модно роздуплятися й казати, що ти, бідна, мови не знаєш, бо в тебе всі руські, і вивчати тобі її облом, бо нащо українська руським філологам? На тому й розходилися. Аби залік був, а за екзамен ставили гарну оцінку, бо з інших предметів була відмінницею. Я читала книжки тільки російською мовою, нею, звісно, говорила, і коли після універу познайомилася з хлопцем із Трускавця, то щоб якось не вдарити "обличчям в багнюку", вирішила почитати український переклад Джона Апдайка – бо думала, що цікавий зміст допоможе мені освоїти ази мовного спілкування. Але Апдайка було замало, щоб зрозуміти, хто такі кобіти й що таке мешти. Хлопець той став забутим швидко, а я все повнилася і повнилася любов'ю до всього руського. Більш того – мене Росія "звала и маніла". Я їздила до Москви працювати в бібліотеці Лєніна, ловила кайф на Арбаті, знайомилася з цікавими митцями, музикантами, науковцями і від усього серця любила "берьозкі", "упоітєльниє подмосковниє вєчєра" і "бєлих орлов".

Доля розпорядилася так, що з я поїхала в Москву жити: бо зустріла своє кохання. З часів тієї, моєї бардівсько-арбатської Бєлокамєнной минув певний час. І все змінилася.

Я щиро відкрила серце, щоб полюбити це місто. Але мені не дозволили. Я була шокована відомим (але не мені, ідеалістці) фактом, коли тебе забирають в каталажку не тільки за те, що в тебе немає реєстрації, а й просто тому, що ти гуляєш, або йдеш по справах без документа: тут потрібно мати правильний аусвайс завжди. Або ховатися від закону, як гастарбайтери. Реєстрацію отримати – треба витратити не тільки нерви й час, але й багато грошей, бо там у кабінетах чекають на конвертики. Я про це не знала. Мені ставало не те, що прикро. Починався внутрішній бунт. Бо це – несвобода. У Парижі і Лондоні, навіть у Нью-Йорку в мене паспорта не питали.

Пливемо з чоловіком в басейні. Я прикололася, кажу йому українською: "Любий мій, коханий!" Захлинувся не тільки він, а й ті, хто плив поруч: йя-й-йяй, якась кандиба приїхала у нашу Москву і тут гребе, як вдома! Знов я кажу собі: слухай, це – несвобода! Бо якщо я б казала англійською, то на мене б глянули інакше – з повагою, бо то ж вона, мабуть, "із запада". Мене нудило від усіляких розповідей "крутих" дівчат про українок-господарок: то щось вкрала, то вона руки в боки й не слухає, що їй кажуть, сперечається, сучка! А чоловіки-будівельники – всі "алкоголіки і тунєядци". "Карочє, все ви там такіє!" – кидали мені москвички. Але господарками на Рубльовку наймали наших. Поза очі, а той в очі мені "ма-а-а-сквічкі" кидали: ну то ж, мовляв, ти з України, там всі хитрожопі. Або казали, що я, як українська провінціалка, собі серце рву, щоб залишитися в їхній столиці, і готова хоч на сраці їздити, аби чогось досягнути. А мені просто було цікаво працювати, бо там дійсно більше можливостей. Але мені було важко там дихати, незважаючи на успіх. Бо в московському повітрі смерділо несвободою. В мене все гарно на перший погляд складалося в Москві – працювала в пристойному журналі, нормальна інтелігентна тусовка, знов-таки ж, книжки і театри. Але не свобода стала не просто мене бити, як в боксі, зліва і справа, мене стало сильно нудити. Від смердоти.

Від Москви епохи СССР і перестройки, яку я знала, не залишилося бодай сліду. Немає того Арбату і тих яскравих вулиць, фізиків і ліриків, духу Окуджави і Висоцького, посмішок до приїжджих і поваги до просто людей на вулиці, душевних кав'ярень і тієї особливої атмосфери, якою було сповнене це місто колись. Замість цього – великодержавний шовінізм и несвобода, бо свободи московський люд наче і не потребує. Це зовсім не та несвобода, яка була у часи диктатури – за Сталіна, Хрущова чи Брежнєва. Бо за часів такої диктатурі в андеграунді народжуються геніальні люди і геніальні твори. Це – жирна несвобода. Вона вкриває олійною плівкою мозок, серце, почуття, відчуття. В цьому місті багато грошей. Це місто не вірить сльозам – бо цинізм його гасло. В цьому місті можна працювати – але не жити. Нудить.

Може раніше то було тільки моє уявлення про Москву? Може, це – місто марево, мрія тих, хто вважає, що тут і є пуп землі, центр культури, краси, щастя? А насправді вона нагадує мені брудну, в засаленому вбранні, товсту купчиху напідпитку, яка розсілася, як репа посеред Тверської, ближче до Думи, лускає насіння, плюється в бік інших – не москвичів, не росіян, і регоче сама собі. Від неї смердить.

Я знов повернулася в Україну – так склалася моя щаслива доля. Зовсім іншою людиною. Я як і раніше люблю і читаю російську літературу і зарубіжних авторів у перекладі, бо українською перекладають мало. Я дивлюсь російськомовні канали по телебаченню, але не дивлюсь РТР – бо не можу. Смердить брехнею, що я колись не витримала – заплакала. Бо не могла зрозуміти, чому треба росіянам казати про українців тільки погане? Мені стало так боляче, що чоловік сказав, як одрізав: цю кнопку ти більше натискати не будеш, зрозуміла?! Та я й так не буду. Я як і раніше люблю російський театр, але я не хочу, щоб ображали мене і мій народ. Мені треба було поїхати в Москву, щоб зрозуміти, що я – таки українка. Я читаю українські книжки, може не зовсім ще вільно спілкуюся українською, але вчуся. Більш за все пишаюся тим, що мої діти інколи мені кажуть: мам, говори українською, ти ж українка!

Маємо родичів в Росії – живуть у Сибіру. Нормальні люди, розумні. Інколи ми передзвонюємося, і вони кажуть: ой, ну как ви там живєте, страх один, что у вас делаєтцца – нам по телевізору показивают! Бєдниє! Влітку вони приїздять у гості. Повторюю, наче нормальні люди, а озираються довкола і все розпитують нас – як же ш ми живемо у такій неспокійній країні. Спітє спакойна – відповідаю їм. Не повірите: коли був грузинсько-російький конфлікт, ми були з ними в ресторані і замовили Боржомі і Кіндзмараулі – бо самі любимо і вам рекомендуємо. Що ви думаєте – вони почали поводити себе незвично, наче за ними хто стежить. Ми пореготали трохи, а потім кажемо їм: ну, коли будете їхати в Москву потягом – на літак до Тюмені, то ми вам з собою положимо і водички грузинської, і вина – бо в вас же немає такої смакоти! Ви б бачили їхні обличчя! І ці люди нам кажуть як ми тут неспокійно живемо?

Нормально живемо. Без токсикозу. З нормальними політичними бійками. З проблемами, які стосуються багатьох в світі – просто нам болять вони, от ми й думаємо, що то тільки ніші рани. А в мене немає токсикозу, я вже звільнилася від тяжкої вагітності колись намріяною собі Москвою. Я наповнена Україною – і можете казати мені будь що: патріотизм в мене свідомий, мені його ніхто не нав'язував. Окрім російських політиків, які зомбують свій народ щодо інших – більш вільних – народів. Зомбі грають на трубі – а ми танцюєм свої танці...

powered by lun.ua
Коментарі — 145
Markosjan _ 26.03.2009 10:00
IP: 77.52.202.---
У нас спокойная жизнь с НОРМАЛЬНЫМИ политическими драками? Ну ну...
Markosjan _ 26.03.2009 09:58
IP: 77.52.202.---
Если вас не тошнит от нашей политики, значит вы не беременны новой Украиной. Это все, что можно сказать автору. Ведь уважать Украину и украинцев пока не за что. Мы – нация без достоинства, позволяющая себе терпеть и выбирать политиков, для которых вранье более естественное состояние, чем здравыслие и ответственность. Мы терпим культурный геноцид советского народа, создавшего эту страну и утвердившего его независимость. За что нас уважать? За то, что мы построили совок по-украински?
stark _ 25.03.2009 22:12
IP: 94.178.147.---
гарно
Bondgirl _ 25.03.2009 12:24
IP: 91.90.17.---
Подяка Вам, шановна свідома українка, від свідомої українки!
sert66 _ 24.03.2009 09:57
IP: 99.238.172.---
Ранее о мэре было известно, что его мать жила в Харькове. Про тундру, голод и российские корни мэр, видимо, сообщил адресно – только Черномырдину.
Когда Черновецкий заявил, что украинское законодательство "предусматривает насильственное отстранение от должности, если экспертиза признает невменяемым", Черномырдин явно оживился. Но вскоре поник, услышав, что на экспертизу мэр не пойдет и вообще он такой же гениальный, как Достоевский, Эйнштейн и Ломоносов.
sert66 _ 24.03.2009 09:45
IP: 99.238.172.---
моего отца. В 13 лет ее изнасиловал руководящий работник НКВД, женил на себе, и она родила ему троих детей. Село было небуржуйское, мою бабку вместе с 10 тысячами человек вывезли в тундру без еды и одежды. Умерли все. Бабку и маму, она была 16-м ребенком в семье, вывезли на лодке. По ней стреляли красноармейцы. Она была семь раз пробита. Но ее привезли живой и до 1949 года она жила в тайге как собака – в землянке. И там она умерла".
sert66 _ 24.03.2009 09:44
IP: 99.238.172.---
Черномырдин, не предполагавший, что станет жертвой спектаклей Черновецкого, на встрече с мэром вел себя необычно – почти все время молчал. А Черновецкий свою линию гнул: он, мол, не только потомственный россиянин, но и потомок писателя Гончарова. Причем потомок с трагической судьбой: "В 1926 году в селе Волчая Бурла Алтайского края большевики закопали в землю живьем моего деда Гавриила Гончарова, незаконнорожденного сына родного брата писателя. Вы помогли мне найти могилу отца. А моя мама любила друга
sert66 _ 24.03.2009 09:42
IP: 99.238.172.---
За границей отношения между русскими и украинцами в основном нормальные.Нормальные люди понимают,что и русские в России и украинцы на Украине мало влияют на то что в их странах происходит. Мы все всего лишь наблюдатели и читатели.
Хренопотам _ 23.03.2009 19:11
IP: 193.33.231.---
Не узнаёте параллелей?
Киевляне, вы ещё прозреете, угу. Где вы учились – мы преподавали.
курская область входит в красный пояс россии. и следующим губернатором выбрали некоего Михайлова из коммунистов.
Первые три года правления Михайлов тупо бухал. Его вообще никто не-синим не видел. В здание обладминистрации вносили и выносили.
И тут вышел указ о назначениях, а не выборах.
И что б вы думали?
Михайлов моментально бросил пить. В области починили все дороги. Возобновилось жилищное строительство. Приподнялось сельское хозяйство. Губернатора постоянно видят трезвым и чем-то занятым.
Почему?
А всё из-за вашей долбанной демократии.
Вот тут Дойч в каментах к другому тексту писал – "мэра Киева выбрали, но ошибку исправим".
ДА ХУЙ ВЫ ЕЁ ИСПРАВИТЕ!
Четыре года (или пять, я не знаю, какой выборный срок в Украине) вы вообще ничего с ним не сделаете.
Издаст указ – всем сосать – будете сосать, и никуда не денетесь.
Потому что он – народно демократически выбранный мэр столицы, а не абы кто.
Я не зря отсылал к Корнелию Сципиону.
Демократия – едва ли не самая тупая форма государственного устройства.
Хренопотам _ 23.03.2009 18:59
IP: 193.33.231.---
"Лёша, ты распыляешь свой талант на комментарии" (с)
Шопаделать, такой я. выдаю в очередной раз в каментах.
Неоднократно в пику Путинизма выставляли то, что органы местного самоуправления (ака губернаторы) не избираются, а назначаются.
Какой удар по демократии, вы только подумайте!
А что мы видим в реальности?
В нашей Курской области был такой губернатор Руцкой. Вы, наверное, его помните, он одно время был вице-президентом.
Так вот этот Руцкой отжигал неподецки. Ваш Лёня Черновецкий временами просто отсасывает.
Пример: Руцкой запретил вывоз зерна за пределы Курской области. Ну и конечно назначил смешные закупочные цены в её пределах.
Ничего не напоминает? Пошлину на въезд не-киевских машин?
В итоге машины с зерном стопорились на границе, переводились на штрафные гаишные стоянки.
Конечно, со временем указ губернатора признавался противоречащим федеральным законам (а я в то время работал в Управлении Юстиции, и знаю, о чём говорю. Каждый второй указ губернатора противоречил десятку федеральных законов), но за штрафную стоянку все равно платить надо, потому как ГАИ нипричом. А зерно гниёт.
Руцкой собирался разводить в Курской области страусов. Говорил – а что, птица большая, кормить не надо, сама всё клюёт, а мяса с неё много (надеюсь, Черновецкий не читает УП, неохота приезжать в любимый город в страусятник). Руцкой ездил в Аргентину покупать тракторы. руцкой покупал французских коров, потому что наши типа не котируются, а француженки чота дохли (прод. след.)
Alex_N _ 23.03.2009 18:14
IP: 92.112.30.---
23.03.2009 12:33___ Hvala
Алекс, вы такой у-у-умный.
И Вы это заметили??? Спасибо. Да, я не только умный, я еще и красивый.

Вы, наверное, русский?
А Вы наверное уже не...? Или Вы и сами уже не знаете кто Вы. Я так понял, что это Вам уже абсолютно безразлично.
Alex_N _ 23.03.2009 18:03
IP: 92.112.30.---
23.03.2009 13:47___ Nick_M

Неужели Вы думаете, что в Белоруссии авторитарный капитализм. Хотя в России, если верить сплетням о багатствах Путина...Или борьбу за власть наших доморощенных миллиардеров, то такая версия имеет право на жизнь. Но все же, это не так. Думаю, человечество при ограниченных сырьевых ресурсах Земли должно выбрать социализм.
Это не я так думаю, а специалисты. А имеются в виду в первую очередь страны группы БРИК (Бразилия, Россия, Индия и Китай), экономики, которых, по расчетам всех ведущих экономистов в ближайшее время выйдут на ведущие позиции в мире.
Alex_N _ 23.03.2009 17:39
IP: 92.112.30.---
23.03.2009 10:59___ Віктор Уколов
Вам хорошо ответил 23.03.2009 12:29___ Хренопотам. В добавок, хочу напомнить одну очень хорошую аксиому "Политика, - есть концентрированное выражение экономики". В противном случае нас ожидает огромная жо...а, что мы сейчас и наблюдаем.
Хренопотам _ 23.03.2009 17:31
IP: 217.118.95.---
Чёрт побери, дайте мне блог на УП)))) я пришлю фотку и назовусь реальным именем, но писать опусы в каментах, которые очень скоро никто не заметит – ну как-то нерационально, что ли...
Историчка _ 23.03.2009 16:32
IP: 193.239.180.---
23.03.2009 10:59___ Віктор Уколов -------А виграєш ти це чи програєш – це вже другорядне.

Правильно, уважаемый Віктор Уколов, для украинских "патриотов" процесс всегда был важнее результата. Вся их деятельность является воплощением тезиса: "Не догоню, та согреюсь".
Віктор Уколов _ 23.03.2009 15:57
IP: 194.30.168.---
23.03.2009 12:29___ Хренопотам
Виктор Уколов, вы городите чушь!!!

Що Ви кажете?! "Чушь" – це визнання того, що люди у країнах ЄС є більш вільними, ніж у РФ? Для Вас, у мене немає коментарів. Бо на мою думку очевидне не потребує доведення.
Однак, хоч я не підтримую російську модель організації влади, я цілком визнаю, що росіяни мають право самоорганізовуватись так, як вони хочуть.

Але в силу самого існування демократичної України під боком авторитарної Росії, рано або пізно це вплине на РФ. Навіть уже впливає. Достатньо пригадати початок програми компенсації вкладів вкладникам колишнього СРСР у РФ після старту аналогічної програми в Україні або програми допомоги породіллям в РФ із запізненням на кілька років після України.

Втім, маю сказати, що особисто мені РФ не цікава. Ніколи не відчував себе росіянином і не мав потреби цікавитись, як живуть люди за Східним кордоном:-). На відміну від авторки блогу.
Nick_M _ 23.03.2009 13:47
IP: 194.44.242.---
22.03.2009 16:55___ Alex_N
В мире происходит смена общественно-экономических формаций, на смену либерально-демократическому капитализму приходит авторитарный капитализм,
Неужели Вы думаете, что в Белоруссии авторитарный капитализм. Хотя в России, если верить сплетням о багатствах Путина...Или борьбу за власть наших доморощенных миллиардеров, то такая версия имеет право на жизнь. Но все же, это не так. Думаю, человечество при ограниченных сырьевых ресурсах Земли должно выбрать социализм.

Цитирую коммент, который мне понравился:

17.03.2009 15:37___ Историчка
The Guardian: Выход из кризиса – коммунизм

В британской газете The Guardian высказывается мнение, что коммунизм – это, возможно, жизнеспособная альтернатива капитализму в современных экономических условиях.

Беркбек-колледж провел симпозиум философов, на котором обсуждалась идея коммунизма. Среди участников были Славой Жижек, Ален Бадиу, Жак Рансьер и другие.

"Никто из докладчиков не выступал как представитель конкретной партии или доктрины", – пишет автор The Guardian. Главный тезис был прост: идея коммунизма в различных формах известна человечеству уже тысячи лет, и теперь необходимо переосмыслить идеи добровольного труда и коллективной собственности в нынешних условиях.

http://podrobnosti.ua/economy/2009/03/17/589456.html
Hvala _ 23.03.2009 12:33
IP: 94.179.85.---
21.03.2009 00:46___ Alex_N
"Да. Порядочному человеку всегда не везет с друзьями, родственниками, родителями и особенно с родинами. Поэтому родин у него обычно несколько и все они с маленькой буквы. Как правильно недавно сказала по этому поводу уважаемая _Историчка, ..."где овес, там и стойло".

Алекс, вы такой у-у-умный. Вы, наверное, русский? Из Москвы пишите? Терпимее надо быть, когда нервничаешь болезни всякие цепляются. Берегите здоровье, Алекс.
Хренопотам _ 23.03.2009 12:29
IP: 217.118.95.---
Ну почему же, почему же, почему же у меня нет своего блога???
Виктор Уколов, вы городите чушь!!! Нет, не так – ЧУШЬ!
Для начала почитайте интервью с Корнелием Сципионом Африканским Старшим о формах государственного устройства, данное две тыщи лет назад, когда ни об Украине, ни об России никто ещё слыхом не слыхивал!
Віктор Уколов _ 23.03.2009 10:59
IP: 194.30.168.---
22.03.2009 16:55___ Alex_N
В мире происходит смена общественно-экономических формаций, на смену либерально-демократическому капитализму приходит авторитарный капитализм

Мені все-одно, як Ви сприймаєте процеси, що відбуваються в світі. Я достатньо часто буваю у Європі і володію кількома європейськими мовами щоб зробити власні висновки, а не слухати потік ідеології з телеканалів або Інтернет-сайтів.

Будь-яка європейська країна на кілька порядків більш вільна ніж РФ. Але навіть, якщо в ЄС вирішать, (хоч це було б неймовірно) що російська модель "керованої демократії" варта уваги, то українські політики все-одно будуть керуватися власними, а не нав"язаними поглядами. Це називається самодостатність. І нам все-одно, як нас будуть оцінювати інші:-)
Єдиний нормальний принцип – діяти у відповідності до своїх поглядів, чинити так, як вважаєш правильним. А виграєш ти це чи програєш – це вже другорядне. Неприйнятна перемога за будь-яку ціну.
Віктор Уколов _ 23.03.2009 10:50
IP: 194.30.168.---
22.03.2009 15:49___ Deutsch
21.03.2009 21:49___ Віктор Уколов
/// Прекрасно сприймають ідеї російських письменників та філософів, але відторгають СУЧАСНУ глибоко ущербну російську ідеологію.///
Ув. Виктор.Я что-то не пойму...Вы можете здесь привести примеры российской идеологии


Ви звинувачуєте мене у прихильності до російської ідеології:-) Перепрошую, Ви мій постинг взагалі прочитали? Так Ви перечитайте, а потім робіть свої далекосяжні висновки.

Чи Ви вважаєте, що ідеї Льва Тостого про "непротивление злу насилием" мають хоч якесь відношення до розгонів маршів "несогласных" або нападу на Чечню?

Ще раз уточнюю – не дискутуйте з вигаданим персонажем, перш ніж відповідати, прочитайте, чому Ви опонувати зібралися.
Shannon _ 23.03.2009 09:48
IP: 212.109.36.---
Зарах.!

Бо з ким не буває – коник он чотири ноги має, але й він спотикається (втім, кому я це кажу).

Але розслаблятися ще зарано. Любіть і часто-часто читайте (бажано разом із чоловіком) словники. Почніть із цього – http://r2u.org.ua/data/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20 (1959).pdf. Це, звісно, для початку.

Ну і взагалі – успіхів Вам! Вивчати українську мову – сама насолода.
anrus _ 22.03.2009 21:50
IP: 195.182.130.---
любое действие порождает противодействие
Deutsch _ 22.03.2009 17:31
IP: 91.64.187.---
Противно наблюдать рекламу плётки ментальными рабами
Deutsch _ 22.03.2009 17:23
IP: 91.64.187.---
Виталик бросил перчатку трусу Валуеву сразу после боя, при 15000 аудитории. Подумайте зачем?
Мой ответ – россияне не хотят позволить двум братьям-УКРАИНЦАМ владеть всеми самыми престижными титулами в мировом боксе. А Валуев может только охранников парковок бить, но против Кличка – он 00!!!
Україна та Європа1065 Aтака Путіна1187 Корупція1288 Уряд реформ392 тітушки18
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter