ПРО УКРАЇНСЬКІ ''КВОТИ КИРИЛЕНКА''- 2
З огляду на останні публікації про "квоти Кириленка" декілька необхідних коментарів.
1) Резонанс, який виник навколо ідеї запровадження квот для українськомовної пісні на FM-радіостанціях, цілком об'єктивний: проблема гостра, давня і добре, що вперше за багато років її обговорення набуло таких серйозних обертів.
2) Дискусія лише підтвердила: реальної альтернативи ідеї квотування просто немає. А суперечка УЖЕ перейшла у площину деталей – величини квоти, її розподілу протягом ефірного часу, механізмів моніторингу тощо.
3) Уникнути вирішення питання уже неможливо. А продовжувати робити вигляд, що у нас все гаразд із присутністю українськомовної пісні на FM-радіо, нечесно, а в умовах російської агресії ще й небезпечно для країни.
4) Тому головне питання закону 3822 не про мову, а про сучасну українську ідентичність та національну безпеку.
Дозволю собі нагадати: байдужість саме до таких проблем і призвела до окупації Криму та частини Донбасу. Ніколи не треба про це забувати.
