ПРО УКРАЇНСЬКІ ''КВОТИ КИРИЛЕНКА''- 2

     З огляду на останні публікації про "квоти Кириленка" декілька необхідних коментарів.

    1) Резонанс, який виник навколо ідеї запровадження квот для українськомовної пісні на FM-радіостанціях, цілком об'єктивний: проблема гостра, давня і добре, що вперше за багато років її обговорення набуло таких серйозних обертів.

     2) Дискусія лише підтвердила: реальної альтернативи ідеї квотування просто немає. А суперечка УЖЕ перейшла у площину деталей – величини квоти, її розподілу протягом ефірного часу, механізмів моніторингу тощо.

   3) Уникнути вирішення питання уже неможливо. А продовжувати робити вигляд, що у нас все гаразд із присутністю українськомовної пісні на FM-радіо, нечесно, а в умовах російської агресії ще й небезпечно для країни.

     4) Тому головне питання закону 3822 не про мову, а про сучасну українську ідентичність та національну безпеку. 

     Дозволю собі нагадати: байдужість саме до таких проблем і призвела до окупації Криму та частини Донбасу. Ніколи не треба про це забувати. 

     

      

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.