22 червня 2026, 12:30

Про українців та поляків

Споглядаючи проміжні уламки українсько-польської дружби, яка дала глибоку тріщину, звісно, понад усе внаслідок дій польської влади, мушу сказати: принципово важливо, аби в Україні та Польщі все ж лишилися люди, спроможні відновити діалог.

Навіщо? Бо Польща – не росія, це, швидше, історичний ворог росії. Україна потрібна Польщі, бо хто його знає, де уже були б росіяни, якби не українці. Але і нам зараз потрібна підтримка Польщі у багатьох військово-політичних питаннях. А ось ескалація ненависті до українців у Польщі та до поляків в Україні, яка завжди неминуче супроводжує політичну напругу такого рівня, не потрібна нікому, окрім москви. Доводити ситуацію до необхідності посередників для відновлення українсько-польського діалогу не слід. А таке у перспективі цілком може трапитися.

Нас ніхто не змусить відмовитися від своїх Героїв чи переписати історію, як і ми навряд чи "перевиховаємо" Навроцького і польських правих. Однак я вважаю, що ситуацію ще можуть і повинні врятувати українські й польські інтелектуали, які зважаться на новий діалог між двома суспільствами. Який, слід сказати, щодо болючих питань вже неодноразово мав місце ще від початку 2000-них. Тільки тепер все значно складніше, бо Україна, хоч і за драматичних обставин, однак стрімко набуває вагомої міжнародної субʼєктності. І стає конкурентом понад усе у Східній Європі, у якій багато що звикли вирішувати саме поляки. Тому і нерви.

Тим не менше, у спільних інтересах обох народів нерви ці погамувати. Хоча б тому, що через Польщу до нас іде частина озброєнь, якими українські воїни, жертвуючи собою, щодня захищають мирне життя також і польського народу. А мирне життя, – українці можуть розповісти про це полякам, – це не так вже і мало. І взаємовигідних справ у спільному європейському майбутньому у нас може бути в рази більше, ніж ворожнечі у минулому. Ось вам і рамка для громадського діалогу. Який, я переконаний, має відновитися якнайшвидше.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про українців та поляків

Споглядаючи проміжні уламки українсько-польської дружби, яка дала глибоку тріщину, звісно, понад усе внаслідок дій польської влади, мушу сказати: принципово важливо, аби в Україні та Польщі все ж лишилися люди, спроможні відновити діалог...

Легендарний Патріарх

Пішов із земного життя Патріарх Філарет. За цього життя його імʼя стало знаковим, визначальним, навіть легендарним. І то не тільки для вірних Київського Патріархату, а пізніше – помісної Православної Церкви України...

Вчинок Владислава Гераскевича: моральна перемога України

Унаслідок дискримінаційного рішення МОК Владислав Гераскевич не промчав трасою олімпійських змагань зі скелетону у "Шоломі Памʼяті" – він дискваліфікований...

День української писемності та мови: не лише про святкове

Сьогодні День української писемності та мови. Радіодиктант національної єдності написано, його проникливо прочитала Наталія Сумська. Диктант писало багато людей, але передовсім молоді, яка навчається у школах, коледжах, університетах...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина третя: Церковна деколонізація

ІІІ. Церковна деколонізація. Вплив церкви на українську ідентичність важко переоцінити. І ось чому. Відомо, що Україна переважно християнська країна...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина друга: Українська мова

II. Українська мова. Другою найважливішою справою зміцнення української ідентичності є утвердження української мови. І безумовно, саме українська мова є ключовим маркером української національної ідентичності...