Нашим треба підмога
Про ухилянтів.
Сьогодні повернувся від своїх з фронту.
Ситуація критична.
І не тільки через нестачу зброї.
Некомплект у військах – величезна проблема.
Тому жодного доброго слова про ухилянтів не можу сказати.
Розмов про те, що їх не можна ображати, бо вони будуть потрібні нам потім, після Перемоги – не розділяю. Нахіба нам плодити сепарів і зрадників?
У той же час задаю питання: навіщо влада саме зараз розгорнула цю кампанію?
Невже хтось вірить, що боягузи так переживають за консульські послуги, що негайно запишуться в штурмові бригади?
Скоріше, наша влада як завжди шукає, на кого спихнути проблеми власної організаційної імпотенції.
Тому моя позиція:
- оприлюднити списки тих, хто виїхав за кордон і не повернувся без належних підстав. Ввести для них 10-кратний довічний військовий збір;
- оприлюднити, за чиїм рішенням вони виїхали. Ці люди мають негайно бути в Армії.
А всім, чиї рідні в ЗСУ, треба публічно стати на захист мобілізації.
Нашим треба підмога.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
