Щодо Вовчанська і гарнізону Печерська
Щодо Вовчанська.
1. Паніці – ша!
Ніяких катастрофічних подій не відбулося.
Росіяни продовжують стратегію розсмикування наших резервів.
До Запорізького, Курахівського, Часов Ярського та Лиманського напрямку вони додали свіжий – Вовчанський. Підозрюю, що скоро десь на Сумщині зʼявиться наступний.
Чому це небезпечно?
Бо сили ворога стабільно збільшуються. А наша мобілізація через політичні ігри влади – явно неадекватна рівню загрози.
2. Не підтримую масових криків про зраду через відсутність фортифікацій у зоні прикордонних боїв.
Головний рубіж оборони не має бути розміщений впритул до кордону.
Але!
Правда в тому, що на всьому просторі між кордоном і фортифікаціями мала бути створена смуга забезпечення рубежу оборони. Це – мінні поля, протитанкові рови і головне – вогневе враження цієї смуги.
З відомого відео ми бачимо протилежне: русня не ховаючись, групами по 10-15-30 чоловік відкрито шпацерує по Україні.
І це – предмет для відповідальності військових.
3. Якби мій підрозділ аеророзвідки під Бахмутом у 2023 побачив такі відкриті групи окупантів – жити їм було б пару хвилин.
Чому під Вовчанськом у 2024 цього не сталося? Відповідь дають масові звернення військових про мавіки та fpv дрони. Їх банально нема!
І це при тому, що Уряд виділив на них 1,5 млрд дол!
Президент після цього пообіцяв 1 млн дронів. Премʼєр пізніше відзвітував, що 300 тис проплачені. А Міноборони повідомляє, що з усіх джерел за цей рік отримали 145 тисяч. Скільки з них від волонтерів – легко уявити, якщо лише Порошенко передав у війська 15 тисяч.
Цей критичний дефіцит дронів не прикриєш американським Конгресом чи німецьким Бундестагом. Це – вирок українській владі та її балаболам.
4. Чи є предмет для відповідальності ВЦА?
Побачимо, коли ворог підійде до основних фортифікацій.
Повідомлення про те, що їх будували фірми-одноденки – дуже насторожують.
5. Чому обурення таке велике?
Бо події під Вовчанськом демонструють, що влада так і не зробила висновків з власної безвідповідальної політики перед війною, коли десятки мільярдів доларів йшли не на ЗСУ, а в асфальт.
Лише в останній рік перед війною туди зарили 13 млрд дол!
Зараз ЗМІ на прикладі фірми "Автомагісталь південь" вже публікують докази, що 10% цих коштів учасники "Великого крадівництва" переводили в готівку для передачі нагору.
У 2022 ця злочинна афера була зупинена, гроші пішли на ЗСУ.
Але апетити голіковсько-тимошенківських сиріт довго не потерпали.
Автодор перейменували на Агентство відновлення, яке за минулий і цей рік знову освоює 1,6 млрд дол!
В тому числі – 369 млн на дорогу Харків-Вовчанськ – кпп Чугунівка, по якій так зручно йдуть російські окупанти.
6. Варто звернути увагу на пріоритети: за два роки війни Уряд виділив 1,6 млрд дол на утримання і ремонт доріг і 1 млрд дол на фортифікації. Відразу видно, хто ближче до тіла – ЗСУ чи асфальтоукладчики.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ – фізика: несуча здатність моста визначається міцністю його найслабішої опори.
Це не про гарнізон Вовчанська.
Це про гарнізон Печерська.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
