Неякісні міни на фронті – результат правлячої дилетантури з її відосами
У 2019-му найголовнішим у державному управлінні стали відоси.
Тепер бумеранг зелених експериментів бʼє дуже боляче.
З часів оборони Бахмуту 2022-го наші війська потерпають від нестачі мін для враження малих штурмових груп ворога. Обороняти окопи без прикриття міномета чи агс, самим автоматом – мʼяко кажучи, важко.
Минулого року Офіс простих рішень нарешті згенерував вцілому правильне рішення: забрати у міст ПДФО військовослужбовців і виділити 43 мільярди на власне виробництво зброї. У тому числі – мін.
Але крім мистецтва говорити "ефективні менеджери" нічого не вміють.
Міни почали поставлятися на фронт у червні. Але вони тупо не розриваються, не долітають тощо.
Аж у листопаді злочин став явним.
Чому так сталося, що пів року фронт годували неякісною продукцією?
1. Бо "ефективний менеджер" Камишін в Офісі, а не на заводах Оборонпрому. Адже знає, що головне – відос, де він доповідає про виконане президентське завдання: "Можу сказати, що у нас є значне зростання по номенклатурі мінометних пострілів, це зростання у 42 рази".
2. Бо весь ланцюжок контролю якості воєнприйомки Міноборони прогнив. Якими треба бути сліпими, щоб 8 мін з 10 були бракованими? Хоча по своїй роботі головним конструктором воєнного заводу я знаю – яким грізним і вимогливим колись був воєнпред.
3. Не працює і система рекламацій (вимога забрати неякісну продукцію) у Генштабі ЗСУ. В нових умовах незламної потужності командири бояться потурбувати начальство і заявити, що боєприпаси браковані!
4. Не існує і контролю виробників та воєнпредів з боку військової прокуратури. Її ліквідували під фанфари псевдореформ у "веселому" 2019-му.
У такій ситуації всю роботу згнилої державної системи виконав журналіст Ю. Бутусов, який голосно заявив про злочин перед Армією.
100 тисяч мін повернули на завод.
Це і є результат правлячої дилетантури з її відосами потужності, планами незламності, але без конкретного результату.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
