Обговорювати треба не слова Трампа, а НАШ план завершення війни
Як і передбачалося, інвестиційна Угода про спільний з американцями видобуток українських копалин є нормальною. Ніхто не планував і не планує забрати доходи українського бюджету. Навіть навпаки.
Антиамериканська істерія тих, хто спокійно віддав азербайджанцям найбільше українське титанове родовище, а своєму другу по "95 кварталу" вугільне обʼєднання "Центренерго", була просто способом підняти рейтинг.
Наша зелена влада ще раз довела вміння нищити свої ж ракетні програми у 2020-му, відмовлятися готуватися до вторгнення у 2022-му, псувати стосунки із головним партнером у 2025-му.
Від "копалини в обмін на НАТО" до "головне – почути, що допомогу не буде зупинено"))
Але зараз не про цю дурню.
Зрештою, із цих помилок таки треба зробити висновок.
Історія з Угодою про ресурси вчить нас дуже важливому: хочеш мати вигідне рішення – пропонуй свій, український варіант. Отримай його підтримку в суспільстві та ВР. І тоді захист українського національного інтересу не буде схожим на торги за наступне президентство.
Ми маємо нарешті заявити про червоні лінії:
- ніякого визнання окупованих територій за рф;
- ніякого нейтрального статусу;
- ніякого обмеження чисельності та далекобійності ЗСУ.
І на цій основі – український План припинення вогню та український План мирної Угоди.
Якщо ж влада здатна лише промовляти слова – ми знову отримаємо угоду, яка вигідна іншим.
Тому обговорювати зараз треба не слова Трампа чи Сі, а саме НАШ план завершення війни.
Звичайно, якщо ціллю є безпека України, а не вибори.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
