Про танці на пороховій бочці
Після призначення Єрмака головою делегації для переговорів про мир події набувають відчутних темпів. З потенційними неприємними можливостями.
Вірогідно, що Путін ще побикує за формулою "так, але ні", доводячи самому собі свою псевдовелич.
Але ближче до середини квітня він може погодити 30-денне повне припинення вогню.
З умовою – за цей час підписати мирну угоду на базі Стамбульської капітуляції.
На щастя, головна вимога Путіна про зменшення кількості ЗСУ і далекобійності нашої зброї блокується американською стороною.
Але нас може чекати вимога передачі рф Краматорська, Словʼянська, Дружковки.
За словами Трампа переговори про розділ територій і повного припинення вогню йдуть прямо зараз.
Буде вимога нейтральності України, що унеможливить створення запропонованої Макроном коаліції охочих допомагати Україні.
Вимагатимуть також руского міра у вигляді викладання російської мови, захисту російської церкви і проросійських партій.
Чи підпише це Єрмак, затиснутий між американським батогом санкцій і російським пряником минулих звʼязків – побачимо.
У будь-якому разі, Угоду треба ще ратифікувати у Верховній Раді. Причому, влада хоче отримати підтримку усіх фракцій.
Звідси – агресія нових фейкових справ проти Порошенка.
Звідси ж і законопроект СН та ОПЗЖ про розширення прав Нацгвардії аж до застосування зброї та дронів до потенційних протестуючих.
Це танці на пороховій бочці задля збереження влади.
Бо перша куля чи дрон у протестуючих викличе адекватну відповідь.
І ось це – найбільша мрія Путіна.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
