3 січня 2026, 23:40

Продавець надій задля власної перемоги

Зеленський – неперевершений продавець надій тим, хто хоче бути обдуреним.

Кадровими призначеннями він хоче перебити мега корупційний скандал і фактичний провал мирних переговорів.

У Президента був вибір: піти на нову коаліцію, створення Уряду народної довіри, або знайти чергову надію, яка продовжить його правління.

Президент обрав призначення Буданова в Офіс на Банковій.

Не чергового ноунейма з обойми Єрмака, якого за пару днів до цього анонсували зелені трубадури.

Ні. Він не викликав надії ні у суспільства, ні у партнерів, ні у детективів.

Тому крайнє звернення Президента було таке очевидно непідготовлене і ображене.

Бо прийшлося змінити план і піти на співпрацю з відверто самостійним і амбіційним Будановим.

Очільник ГУР знав, що з посади керівника офісу Президента ще ніхто не зробив політичного трампліна. Знав, але хотів спробувати.

Чим і скористався Зеленський.

Для діючого Президента в оточенні корупційних скандалів та провалів на фронті та в енергетиці це було вимушене рішення.

Але тільки так Заходу продемонстрували, що нові плівки не актуальні, а зрозумілий їм Буданов очолить переговорний процес і почне давно потрібні реформи в оборонно- безпековому секторі.

А Президент, звичайно, усім допоможе. І в разі успішного виконання задач навіть підтримає нового главу Офісу на президентських виборах.

А в разі проблем – ще один генерал повторить досвід Залужного.

Буданов зробив вигляд в те, що у це повірив. І сподівається переграти ослабленого скандалами і невдачами гаранта.

І вже через день пересвідчився в зовсім інших правилах зеленого серіалу.

Нові призначення в ГУР, план заміни глави СБУ чітко демонструє: відповідальність на Буданові, кадри – від Єрмака.

На вербі груші, обіцянка цяцянка.

Ці перестановки мають не дозволити Буданову отримати власний інформаційно-аналітичний ресурс впливу. І зберегти контроль за силовиками за зовсім іншим, вічнозеленим кандидатом в Президенти.

Для якого важливіші не спецоперації Малюка, а політична охранка його одноосібної зе-влади.

Не реформи в МО, а піар і рейтинги слуг.

І тут вже не про почуття Буданова.

Тут – про те, що Зеленський робить усе можливе для перемоги.

Не у війні. А на примарних виборах.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Час пояснити план закінчене війни

1. Трамп безумовно перетнув червону лінію у відношенні до України. Від самого початку свого другого президентства він (на відміну від Байдена) оголосив себе не союзником у боротьбі з агресією кремля, а арбітром для припинення війни...

Будь-який нейтралітет – спосіб беззбройної здачі країни агресору

1. Що путін хоче досягти? Багато друзів та незнайомих людей в ці дні постійних дроново-ракетних ударів запитують: яка мета цього повітряного терору? Є версія, що так він намагається організувати бунт в столиці...

Занавіс. У всіх сенсах цього слова

Цей пост про відповідальність за некомпетентність. Точніше – про те, що відсутність такої відповідальності робить Україну ще і ще і ще слабішою...

Що після візиту Сі до США

Отже, завершився ще один акт глобального дипломатичного балету на мінному полі. Загальні дебати на сесії ООН та державний візит Сі до США. Українська дипломатія вцілому не змогла відновити свою субʼєктність...

Прийдеться знову вибиратися з могили

У суботу я планував написати пост про шедевральну книжку Павла Белянського – "Я працюю на цвинтарі". Але все перевернули новини з обшуків у Офісі Генпрокурора...

Демократія краще працює в підвалі?

Зелена монобільшість парламенту нарешті зібралася на сесію ВР. Втомлені сонцем слуги з подивом виявили, що ситуація в Києві відрізняється від європейських курортів, а "Словник незламності" не допомагає від ракет...