Ще раз про дитячі автокрісла

Пропозиція про штрафи за невикористання дитячих сидінь потребує перегляду і уточнень

У цьому блозі я уже писав про законопроект N9077 народного депутата Віктора Швеця, який, з подачі "Агентів впливу", пропонує штрафувати водіїв, які везуть без автокрісел дітей (віком до 14 років або нижчих 145 сантиметрів). Оскільки пропонується покарання грошима, то пропозиція викликала обурення у частини читачів блоґу.

Бурхлива реакція змушує придивитися до пропозиції пана Швеця уважніше. І от що зрозуміло тепер: в Раді пішли найпростішим і найкоротшим шляхом, але не найкращим.

Народний депутат пропонує підкріпити уже дійсні норми Правил дорожнього руху адміністративною відповідальністю. Натомість треба також змінювати формулювання у ПДД, і, в ідеалі, змінити підхід до викладення у Правилах Дорожнього Руху (ПДР) правил безпеки перевезення дітей.

Що є тепер

Нині у ПДР вписано громіздке формулювання, яке допускає кілька різних тлумачень. Дослівно цей пункт 21.11., підпункт б), звучить так – забороняється перевозити

"дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли

12-річного віку, – у транспортних засобах, обладнаних ременями

безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу

пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених

конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні

легкового автомобіля – без використання зазначених спеціальних

засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда".

Досі це суворе "забороняється" не підкріплюється жодним покаранням, а отже відверто зневажається багато ким з водіїв. Отже, штраф потрібний хоча б для того, щоб водії ставилися до безпеки дітей уважніше.

Але прив'язувати штраф до цієї норми, яка записана у ПДР буде лише півзаходом. Чому? На це є кілька причин.

Невдалим є саме формулювання правила. Тут використано негативну конструкцію – воно відштовхується від слова "забороняється", і це перше, що заплутує як водія, так і працівника ДАІ.

Друга річ, яка вносить неясність, це визначення "спеціальний засіб, що дає змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки". Це звучить, ніде правди діти, занадто довго, кострубато і залишає зайвий простір для фантазії у випадку, де більш за все потрібна однозначність.

По-третє, у згаданій нормі не вказується, що різний вік дітей вимагає різних різновидів автокрісел.

І, нарешті, не ясно хто конкретно відповідає за те, щоби дитина була пристебнута.

Що треба змінити

Змінити треба самий запис у ПДР щодо дитячої безпеки.

Щоби уникнути негативного формулювання, маємо побудувати речення за іншим принципом. Тобто треба, наприклад, сказати так: "водій зобов'язаний" чи "водій повинен", і далі уже викласти саму сутність цього правила.

Друге. Варто переформулювати сам термін. Адже іншими мовами, у ПДР інших країн, навіть саме визначення дитячих сидінь, чи подібних пристосувань, звучить краще. Наприклад в англійських ПДР це називається child restraint (дослівно – обмежувач дитини), а у російських – детское удерживающее устройство.

До педантизму ясніше визначення від ООН. Але ця конструкція є витвором бюрократичного словотворення, при перекладі його українською виходить щось надто коряве. Чиновники ООН називають це Restraining Devices for Child Occupants of Power-Driven Vehicles, тобто "Обмежувальні прилади для дітей, котрі займають місце у транспортних засобах, що їх рухає енергія". (На щастя ООН пропонує і скорочений варіант, Child Restraint Systems, або "Дитячі обмежувальні системи").

Отже, треба знайти кращий український відповідник.

Тут можна піти найпростішим шляхом, наприклад, назвати речі своїми іменами: записати в українські ПДР дитячі автолюльки, автокрісла і бустери (підвищувачі, їх можна ще назвати – підкладки, чи підкладки на сидіння. До речі у російській мові це ще називається повышающие сиденья, або ще – кресла-подкладки).

Але повтори в кожному підпункті конструкції "дитячі люльки, крісла і підкладки" ускладнюють сприйняття ПДР.

Отже, мабуть найвірніше буде просто зробити цей термін по аналогії з російським – дитячий утримувальний пристрій.

АЛЕ. При цьому визначення дитячого утримувального пристрою треба обов'язково внести до Загальних положень ПДР, тобто туди, де вміщено терміни. І уже тут обов'язково мають бути згадані дитячі люльки, крісла і підкладки.

Третє. Різний вік маленьких пасажирів передбачає різні сидіння, різні варіанти користування ременями безпеки і різні виключення з правил. Інформація про це повинна бути внесена до ПДР таким чином, щоби не було жодної плутанини.

Наприклад, можна записати так, як це є в ПДР Росії, тобто: стримувальні пристрої мають відповідати вазі і зросту дитини.

Або піти, як скажімо, це роблять британці, перелічити в якому віці, і при якому зрості, дитина має бути в утримувальному пристрої, а в якому може їхати з ременем безпеки.

Я би запропонував викласти у ПДР умови, коли дитина повинна бути у люльці, а коли у дитячому кріслі, коли крісло має бути збільшене, коли використовувати підвищувач. (Усі, хто коли-небудь цікавився цим питанням, добре знайомі зі стандартами, що їх витримують виробники автокрісел).

І четверте. У Правилах має бути чітко записано, що саме водій відповідає за те, чи пристебнута молодша дитина до крісла, а старша – ременями безпеки.

Тільки змінивши норми ПДР щодо дитячих автокрісел, можна запроваджувати штрафи за їх порушення. Штраф за порушення цієї норми ПДР, як вона існує у нинішньому вигляді, інколи буде виглядати несправедливим, а інколи дозволятиме порушникам уникати покарання.

Трохи більше про крісла в ПДР інших країн

І, насамкінець, кілька корисних уривків і посилань для тих, хто хотів би дізнатись про предмет цього блоґу більше.

По-перше, це офіційний документ Всесвітньої організації охорони здоров'я "Ремені безпеки і дитячі утримувальні пристрої: посібник для безпеки дорожнього руху для керівників і фахівців". Існує кілька мовних версій цього документу, наприклад англійською і російською.

По-друге, от як пишуть про ремені безпеки в російських ПДР:

22.9. Перевозка детей допускается при условии обеспечения их безопасности с учетом особенностей конструкции транспортного средства.

Перевозка детей до 12-летнего возраста в транспортных средствах, оборудованных ремнями безопасности, должна осуществляться с использованием специальных детских удерживающих устройств, соответствующих весу и росту ребенка, или иных средств, позволяющих пристегнуть ребенка с помощью ремней безопасности, предусмотренных конструкцией транспортного средства, а на переднем сиденье легкового автомобиля – только с использованием специальных детских удерживающих устройств.

По-третє, я переклав пасаж з британських ПДР, Highway Code, що стосується використання дитячих сидінь:

Ремені безпеки і дитячі утримувальні пристрої

99

Ви МУСИТЕ надягти ремень безпеки у машинах, фургонах та інших вантажних транспортних засобах, якщо вони обладнані такими (див. таблицю нижче). Дорослі, а також діти котрим виповнилося 14 років чи більше, коли займають місця у мікроавтобусах і автобусах, МУСЯТЬ застосовувати ремінь безпеки чи дитячий стримувальний пристрій, якщо ці транспортні засоби такими обладнані. Виключення робиться для осіб, які мають відповідні медичні дозволи, або тих, хто транспортує товари чи речі на відстань менше ніж 50 метрів.

Вимоги щодо ременів безпеки. Ця таблиця сумує головні правові вимоги щодо носіння ременів безпеки у машинах, фургонах та інших вантажних машинах.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.