Як Рада суддів маніпулює, щоб заблокувати судову реформу

10 вересня наші міжнародні партнери виконали законодавство, що запускає судову реформу та передали до Вищої ради правосуддя список осіб, яких вони номінують до Етичної ради. Серед них колишні судді з Великобританії та США, гепрокурори з Естонії та Німеччини.

Натомість Рада суддів, 13 вересня зірвала призначення своїх 3 делегатів. За 4 справді достойних суддів, які були готові працювати в Етичній раді проголосували лише 4-5 осіб. Тим самим Рада суддів заблокувала найважливішу частину судової реформи.

Голова Ради суддів Богдан Моніч визнав, що він теж не голосував за обрання членів Етичної ради та пояснив це недосконалістю законодавства і небажанням суддів брати участь у її роботі. При цьому він використовує аргументи, які є маніпуляцією або відвертою неправдою.

Пояснюю чому.

Як і для чого створюється Етична рада

Уся суть судової реформи у тому, щоб нарешті розірвати порочне коло кругової поруки суддівських кланів, які не дають очистити судову систему від недоброчесних та непрофесійних суддів. Для цього потрібно перезавантажити ключові органи суддівського врядування – Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію, які власне і мають очистити суди.

Саме Етична рада і повинна зайнятись перевіркою діючих членів ВРП та кандидатів на вакантні посади у ВРП. Для того, щоб подолати кругову поруку вона на половину складається з міжнародних експертів і їх голос є вирішальним при прийнятті рішень.

На необхідності вирішального впливу наполягала не лише громадськість, але й Венеційська комісія, у висновку якої зазначено, що без перезавантаження ВРП судова реформа приречена на провал. Тож щоб не допустити провалу це правило вирішального голосу і закладено у прийнятому законі.

Як Етична рада ухвалює рішення

Щоб не було маніпуляцій повністю процитую норму закону. Відповідно до п. 23-1 прикінцевих та перехідних положень закону "Про Вищу раду правосуддя":

"Перший склад Етичної ради розпочинає роботу, за умови призначення щонайменше чотирьох членів Етичної ради, в порядку, визначеному цим Законом.

Рішення Етичної ради ухвалюється більшістю голосів від присутніх членів Етичної ради, за умови що воно підтримано двома голосами членів Етичної ради, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями.

У разі однакової кількості голосів "за" і "проти" проводиться повторне голосування. У разі однакової кількості голосів "за" і "проти" під час повторного голосування голоси членів Етичної ради, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними".

Отже якщо на засіданні присутні 6 членів Етичної ради, то за те, щоб рішення було ухваленим потрібно дві умови:

1) за нього проголосувала більшість від присутніх, тобто 4 осіб

2) серед тих, хто проголосував "за" було мінімум двоє міжнародників.

Якщо голоси розподіляються порівну і більшості немає (3 "за" і 3 "проти"), то питання переголосовується. Якщо знову 3 на 3, то вважається прийнятим те рішення, за яке проголосували 2 міжнародника.

У чому нас переконує Богдан Моніч?

Двоє проти чотирьох

Голова ради суддів стверджує, що начебто у законі прямо вказано, що двоє міжнародників з Етичної ради можуть провести засідання без інших 4 членів і все самостійно вирішити. Тому жодного сенсу суддям брати участь у її роботі немає.

Але це відверта неправда. У законі немає таких норм. І якщо обрані Радою суддів представники планують добросовісно виконувати свої повноваження та ходити на засідання Етичної ради, то така ситуація є неможливою. Звісно, що якщо Моніч делегує представників для блокування її роботи, зриву засідань і т.д., то закон дійсно не дає такої можливості. Скільки прийшло – стільки і бере участь у прийнятті рішення. Зрештою закон дає можливість самій Етичній раді визначитись скільки має бути присутніх для кворуму.

Чи пан Моніч вважає, що суддя з Великобританії сер Ентоні Хупер чи екссуддя Верховного суду штату Массачусетс Роберт Корді будуть ховатись від наших суддів та проводити таємні засідання? Таке допускати може хіба людина з свідомістю Павла Вовка. Але з судовою реформою і цим законом це немає нічого спільного.

Тому аргументи Моніча є чистою маніпуляцією.

Без змін до закону обрати Етичну раду неможливо

У Раді суддів переконують, що для того, щоб обрати Етичну раду потрібно міняти закон.

Це теж неправда.

У Ради суддів є усі можливості та повноваження для обрання Етичної ради. Це визнав і сам Богдан Моніч, який в ефірі Суспільного заявив, що до кінця наступного тижня Рада суддів затвердить та запустить процедуру обрання Етичної ради. Тобто проблема не у законі, а у тому, що більше місяця Рада суддів цього не робила.

А вимоги – "змініть закон інакше не оберемо Етичну раду" є нічим іншим, як шантажем і прямим невиконанням закону.

Судді не хочуть йти у Етичну раду

Богдан Моніч постійно повторює, що бажаючих працювати у Етичній раді немає. Однак і це очевидна неправда, оскільки мінімум 4 суддів висловили таке бажання. Серед них були справді достойні кандидатури:

- суддя Василь Клюба, який у 2015 подав у відставку та добровільно пішов піхотинцем в АТО,

- суддя апеляційної палати Вищого антикорсуду Микола Глотов,

- суддя Верховного Суду Анна Вронська.

І це при тому, що не було жодної інформації як судді мають подавати свої кандидатури і які документи подавати. Фактично Рада суддів сама створила ситуацію, за якої бажаючих не мало би бути. Очевидно це було свідомо зроблено з метою подальшого шантажу влади.

Впевнений, якщо Рада суддів ухвалить необхідні правила обрання Етичної ради і буде приймати заявки від усіх бажаючих, то кандидатів буде значно більше ніж 4.

Кандидати у Етичну раду повинні мати 15 років стажу

Насправді закон не передбачає такої вимоги для першого складу Етичної ради, яка обирається за спеціальними правилами. Тому членами першого складу Етичної ради можуть бути і судді, які не мають 15 років стажу. До речі, до такого ж висновку прийшов і кандидат до Етичної ради, суддя Апеляційної палати Вищого антикорсуду Микола Глотов.

Як на мене цей аргумент використовується лише для того, щоб вибити небажаних кандидатів, які ще не надихнулись ідеєю непорушності кругової поруки та не хочуть допомагати суддівським кланам знівелювати судову реформу.

Єдине, що в аргументах Моніча насправді відповідає дійсності це те, що як тільки Етична рада запрацює суддівські клани вже не зможуть впливати на формування ВРП як це вони робили до сих пір. Але у цьому і суть судової реформи, якій так протидіє діюча ВРП та усілякі вовки. Тому вони використовують останню можливість влинути на цей процес.

Таким чином Рада суддів замість того, щоб виконати закон відверто маніпулює та блокує судову реформу. Очевидно це робиться свідомо, щоб зберегти діючу Вищу раду правосуддя та виграти час за який Конституційний Суд спробує визнати Етичну раду неконституційною.

За таких умов діюча ВРП не буде перезавантажена, зможе призначати у ВККС тих кандидатів, які не будуть нести загрози системі і чергова судова реформа зазнає краху.

Президент Зеленський гучно заявив, що не допустить блокування реформи. Зрештою це його обіцянка і саме він несе повну відповідальність за її виконання.

Вже завтра в Офісі Президента відбудеться зустріч з цього приводу за участі голови Ради суддів, Верховного Суду, представників парламенту, а також послів "Великої сімки".

Тож скоро дізнаємось – переконає президент Раду суддів виконати закон і запустити судову реформу чи поведеться на їх шантаж та маніпуляції і зверне на шлях чергової поразки у реформуванні судів.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.