Роман, що його продовжує саме життя
На вихідних дочитав роман Сергія Лойка "Рейс". Цей твір міг виникнути лише у результаті поточної російсько-української війни. Загалом вона стала стимулом для творчості великої кількості митців найрізноманітніших жанрів і форм. Українська фронтова проза і поезія, кінематограф, живопис, фотографія навіть декоративно-прикладне мистецтво, завдяки російській агресії в Україні, дістали потужний імпульс та живильне суспільне середовище для свого вибухоподібного розвитку.
Інакшими словами: напавши на Україну, Росія покликала до життя не лише потенціал звитяги та патріотизму українського суспільства, але і створила попит і пропозицію на продукт сучасної української культури.
Написаний так би мовити з ракурсу, розташованого за межами українського культурно-інформаційного поля, цей роман дає перед усім українському читачеві розуміння того чому ця війна взагалі почалася і чому Росія не припинить її доки стане в неї ресурсів для боїв, диверсій, пропаганди.
"Рейс" є "україноцентричним твором". Українці там виглядають сміливішими та шляхетнішими за росіян. Навіть двійко московських бандитів українського походження, опинившись у своїх бандитських справах в зоні бойових дій, згадують своє коріння, та героїчно рятують від російського полону українського генерала, постать якого у романі подано як сміливого і кваліфікованого командира – він без вагань дає наказ накрити артилерією наступаючі російські танки і бронетехніку.
До вигаданого президента України, на прізвище Степаненко, автор так само ставиться з неприхованою симпатією. У романі наш гарант майже вчасно оголошує воєнний стан та мобілізацію, бере на себе особисто командування операцією відсічі агресору та вчиняє ряд інших мудрих і потрібних дій, як і належить відповідальному главі держави.
Окремо слід подякувати автору за "деканонізацію" образу російської лікарки "доктора Лізи" (у романі – "доктор Варя"). С. Лойко описує сцену, коли вона силоміць вивозить до Росії українських дітей, а мати викраденого хлопчика відбиває свого сина вже з дитячого автобуса, спорядженого окупантами з пропагандисткою метою.
Головна сюжетна нитка роману в'ється довкола збитого росіянами у небі над українським степом літака з європейськими туристами, у липні 2014 року. Автор однозначно фіксує причину цього теракту: російським військовим було поставлено завдання збити російський цивільний літак, що прямував з Москви до Ларнаки, з метою створити привід для широкомасштабного вторгнення російської армії в Україну. Однак через складність орієнтування на місцевості для командира зенітно-ракетного комплексу "Бук" та з інших технічних причин ракета влучила у "Боінг".
Оприлюднення окремих фактів щодо цього теракту продовжує актуалізувати сюжет роману. Найсвіжіший приклад – віднайдення зображення самохідної установки "Буку", який з високою імовірністю випустив фатальну ракету. Не часто трапляється так, що події літературного твору знаходять своє відображення у реальному житті вже після того, як твір видано.
Загалом роман аж проситься до продовження вже "у декораціях" Гаагського трибуналу. Не виключено, що самою своєю появою цей "Рейс" наближає справедливу розв'язку драми у небі над Донеччиною.