Янукович вже в раю. Я вам точно говорю
"Редкая птица долетит до середины Днепра". Мало хто з українців доїде до Алтаю. Це чотири години літаком від Москви до Барнаула, а потім ще багато годин автобусом чи машиною – в гори. До Януковича там був я з дружиною. Ми лише мріємо поїхати на Іссик-Куль, куди вже поїхала Притула, а в Горному Алтаї побували в 2005 році. На запрошення депутата Держдуми Володимира Рижкова я розповідав алтайцям про помаранчеву революцію.
Враження, скажу вам, – незабутні, і такі, яких не було після жодної поїздки будь-куди. Горний Алтай – це казка. Це – справжній рай, лише трошки прохолодний. Інколи навіть холодний: коли червневим днем з лазні пірнаєш в бурхливу Катунь, де вода лише +4.
Це – край дівочої, незайманої природи. Кілька годин ходу по Телецькому озеру – й жодного поселення на березі.
Словом, Януковичу там добре, сумніву немає, якщо на одному з диких водопадів він не наштовхнеться на помаранчеву майку "Так – Ющенко", яку я в червні 2005 року прив'язав до тамтешнього куща.
А взагалі, не знаю, чи лікує алтайська природа коліна, але вона дає колосальний енергетичний заряд, якого вистачає на виснажливу виборчу кампанію. Може він туди за цим і поїхав.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
