Янукович вже в раю. Я вам точно говорю

"Редкая птица долетит до середины Днепра". Мало хто з українців доїде до Алтаю. Це чотири години літаком від Москви до Барнаула, а потім ще багато годин автобусом чи машиною – в гори. До Януковича там був я з дружиною. Ми лише мріємо поїхати на Іссик-Куль, куди вже поїхала Притула, а в Горному Алтаї побували в 2005 році. На запрошення депутата Держдуми Володимира Рижкова я розповідав алтайцям про помаранчеву революцію.

Враження, скажу вам, – незабутні, і такі, яких не було після жодної поїздки будь-куди. Горний Алтай – це казка. Це – справжній рай, лише трошки прохолодний. Інколи навіть холодний: коли червневим днем з лазні пірнаєш в бурхливу Катунь, де вода лише +4.

Це – край дівочої, незайманої природи. Кілька годин ходу по Телецькому озеру – й жодного поселення на березі.


Словом, Януковичу там добре, сумніву немає, якщо на одному з диких водопадів він не наштовхнеться на помаранчеву майку "Так – Ющенко", яку я в червні 2005 року прив'язав до тамтешнього куща.
А взагалі, не знаю, чи лікує алтайська природа коліна, але вона дає колосальний енергетичний заряд, якого вистачає на виснажливу виборчу кампанію. Може він туди за цим і поїхав.