Лондонська шиза пропонує принести нас в жертву московським параноїкам
Не встигли ми перетравити грузинський егзит-пол "Общего европейского дела", як порадував глибокою аналітикою лондонський Центр європейських реформ. З різдвяного перепитку британські мудрагелі радять Євросоюзу продовжити процес розширення,"прймаючи до лав організації країни здебільшого ісламського світу", а от з Україною почекати – "щоб поважати російську чутливість, особливо в Україні, яка грала центральну роль у російськй історії. Причому в іншому місці свої висловлювань аналітики визнають, що російська ворожість до Заходу межує з параноєю.
Залишається лише радіти, що на Заході хтось так вболіває за російських параноїків. Але варто замислитися над іншим. Росіяни солодкими вустами своїх політиків та дипломатів постійно заявляють, що Росія, мовляв, категорично проти вступу України в НАТО, зате так радітиме, так радітиме, якщо нас приймуть до Євросоюзу. Семафор аж засліплює зеленим.
Насправді ж, і британські психіатри-аналітики зайвий раз на цю думку наштовхують, Росія не проти вступу України до ЄС, доти, доки ця ідея виглядатиме утопічною, на відміну від цілком реальної перспективи приєдання до НАТО. І сама реальність такої перспективи, а не міфічні загрози російській безпеці з боку НАТО, і є причиною істеричного ставлення Москви до євроатлантичної інтеграції.
Насправді же Кремль проти вступу України до НАТО лише з тієї причини, що таке приєдання означатиме, що Україна пройшла точку повернення в російський геополітичний простір. Те ж саме означав би і вступ до ЄС, але оскільки його перспектива є надто далекою, то наші брати-сусіди щиро зичать нам успіхів і зичитимуть їх рівно доти, доки вони, не дай Боже, не забовваніють на горизонті.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
