''Підрахуйство'' від Черновецького. Кажуть у нього – великий, а насправді – пиришкі-пупиришкі...
У вівторок "мер усіх киян" Черновецький порадував Україну звісткою про відстуність... президентських амбіцій. Не хоче дратувати свого політичного союзника та патрона – Президента. З Тимошенко у мера не склалося, тому він не боїться демонструвати своє бажання стати Прем'єр-Міністром, і для походу на парламентські вибори вже уклав союз з якоюсь кольоровою політичною силою – зараз вже і не пригадаю, чи то зеленими, чи то голубими.
Отут-то і оживилося соціологічне "підрахуйство". У газеті "Сегодня" міфічний Всеукраїнський соціологічний союз (і вже до речі не вперше) оприлюднив дані соціологічного опитування, яке ніхто й ніколи не проводив, але яким Черновецькому призначено рейтинг аж в сім з половиною відсотків. Втім, всі чоловіки роблять вигляд, що у них довший та товщий, ніж насправді.
Згідно даних КМІСу та Центру Разумкова, рейтинг Леоніда Михайловича, покладений на музику та слова Потапа та Насті Камєнскіх, виглядає як "пиришкі-пупиришкі": у КМІСа – 0,2% (від усіх), у ЦР – 1,1% (від тих, хто визначився).
Як правильно пише газета "Дєло", "социологи предлагают опросы на любой вкус, при этом результаты таких исследований часто отличаются друг от друга на десятки процентов". На доказ, газета порівнює дані КМІСу, ФОМу та ЦР, які, на перший погляд, дійсно розбігаються на 10%. Наприклад, у ФОМу БЮТ має 21%, а ПР – 20%, а у ЦР ніби-то відповідні показники становлять 27 та 28. Насправді ж журналіст Олег Шинкаренко проявив кричущу некомпетентність та порівняв кілограми з кілометрами, бо дані ФОМу – це від усіх, а ЦР – від тих, хто визначився та прийде на вибори. Якщо перевести їх на однакову шкалу, дані будуть одного порядку.
Нарешті, про головне. Під час виборів соціологією вживають всі. Тому, на мою думку, було б доцільно внести такі зміни до виборчого законодавства, які б заборонили протягом не 15 днів, як зараз, а 2-3 місяців до дня виборів оприлюднювати дані соціологічних досліджень у ЗМІ, в тому числі і у Інтернеті. В цей час соціологи мають працювати не на публіку, а на внутрішні потреби штабів.
