"Украинцы остались без российских каналов". Туди їм, каналам, і дорога
Через пень-колоду кабельні оператори почали виконувати рішення Нацради на припинення трансляції низки російських телеканалів. Тих, хто не виконує приписів Нацради, та ще й як, наприклад, запорізька компанія КТС вихваляються цим в пресі, Нацрада повинна жорстко позбавляти ліцензій, причому назавжди, попри те, що вилучення каналів носить, шкода, тимчасовий характер. Є зайві гроші і у київської "Волі", яка, заблокувавши решту, залишила ОРТ – самий відцензурований канал...
На жаль, оскільки рішення, схоже, не політичне, російські канали незабаром повернуться, хоча здоровий глузд просто волає, що Україна не повинна бути полем застосування талантів кремлівських цензорів, які давно перетворили телеканали із засобу інформування в інструмент пропаганди.
По всій Москві – в Кремлі, в Білому домі, в столичній мерії та у псевдоінституті Затуліна не на жарт засмучені та розлючені рішенням України тимчасово обмежити імпорт російської локшини.
Жоден з аргументів критиків цього рішення не витримує жодної критики. Ніхто не позбавляє російськомовних громадян України права отримувати інформацію російською мовою. По-перше, вимикають всього лише кілька каналів, і при цьому доступними залишаються десятки російськомовних каналів, як західних, так і російських. По-друге, як правильно підрахував Микола Баграєв, майже половина телемовлення в кабельних мережах – російськомовна. До речі, у прайм-тайм українських каналів взагалі домінує російська мова, а основний випуск новин самого рейтингового каналу виходить російською. Тому може цілком заспокоїтись депутат Донецької облради Ігор Читинський (публікація в "КП"), якому примарився інформаційний голод та позбавлення "большей части Украины смотреть программы на родном языке". Їжте, пане Ігорю до несхочу: російськомовних страв більше ніж вдосталь.
Ще дивнішими виглядають сентенції щодо введення цензури. Я не можу, на жаль, не визнати, що Секретаріат Президента не маніпулює новинами "Інтера" та "Плюсів" (див. також історію не допуску Симоненка на "Інтер" до Ющенка, але поза тим на українських телеканалах панує плюралізм думок, що вигідно відрізняє їх від російських. Отож, як можна вважати введенням цензури зачищення українських кабельних мереж від самих зацензурованих новин Європи?! Нацрада тимчасово рятує українців від впливу російських цензорів. Сподіваюсь, що це заспокоїть президента віце-президента Всесвітнього клубу одеситів Євгена Голубовського (його тривожний коментар в "КП").
ОРТ та РТР, ТВЦ чи НТВ – зовсім не ті канали, з яких PR-директор українського тижня моди Вікторія Якушева (добірка коментарів в "КП") могла б дізнаватися, в якій обстановці живе її численна російська рідня. Новини цих каналів настільки далекі від реальності, що харківського письменника Дмитра Громова позбавляють "не альтернативного джерела інформації", а каналу витонченої та високотехнологічної дезінформації про Україну, Росію та весь світ.
Дніпропетровська компанія СДС, представницю якої процитувала "Комсомольская правда в Украине", похвалилася, що вони продовжують транслювати все крім РенТВ: виходить, що всі підцензурні канали вони крутять, а єдиний канал, який собі дозволяє "сметь свое суждение иметь", не транслюють.
Тим, хто вже звик до російського наркотику, відвикати буде важкувато. Але ж пережила Україна в середині 90-х від комутацію російських каналів від основних ефірних кнопок, і нічого, "ще не вмерла". Переживе і тепер, тим більше, що найулюбленіші передачі російських каналів транслюються на різних українських каналах. Правильно сказала Марія Єфросиніїна, що життя від цього не зупиниться.
Я одного боюся, що російські канали надто швидко адаптуються та повернуться до наших мереж... Ми змушені будемо їх повернути, але хотілося б, щоб це відбувалося на засадах взаємності – щоб і наші канали були в їхніх мережах: на "Інтері", "Пюсах" та інших достатньо російськомовного програм, щоб їх, наприклад, могли дивитися і в Москві.
PS. На відвертій брехні попався сьогодні автор газети "Вечерние вести" Сергій Буров, який, анітрохи не почервонівши, стверджує, ніби Нарада висунула росіянам умову дублювати програми українською мовою.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
