Нічого подібного в Лаврі ще не було... Філарет та Володимир зробили по кроку назустріч

У Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулася перша зустріч зустріч робочих груп Української Православної Церкви і УПЦ Київського Патріархату з підготовки діалогу. Ці групи були створені Священними Синодами обох Церков.

За результатами зустрічі було підписано Протокол, а також голови робочих груп звернулися до преси з офіційними заявами.

***

Учасники зустрічі констатують наступне:

1. Вважати позитивним і обнадійливим факт створення робочих груп з підготовки діалогу, метою якого є подолання розділення Українського Православ'я і відновлення Богом заповіданої церковної єдності. Учасники робочих груп сподіваються, що за підсумками їхньої діяльності такий діалог буде започатковано, коли відповідне рішення буде прийняте Синодами, що створили робочі групи.

2. Зазначити, що

- після "Звернення Священного Синоду та єпископату УПЦ КП до архієреїв, духовенства та вірних Української Православної Церкви (в складі Московського Патріархату) ";

- зустрічі представників УПЦ КП з Митрополитом Київським і всієї України Володимиром, Предстоятелем УПЦ, під час якої було передане це Звернення;

- після відповіді на нього Священного Синоду УПЦ;

- а також враховуючи позитивну оцінку зусиль УПЦ, спрямованих на подолання розділення Православної Церкви в Україні, яка була дана Архієрейським Собором РПЦ в червні 2008 р., з'явилася можливість для налагодження безпосереднього діалогу між УПЦ та УПЦ КП з метою подолання існуючого церковного розділення. Ця можливість повинна бути використана.

. Діалог має здійснюватися в дусі миру та порозуміння. Сторони діалогу повинні прагнути вирішувати мирним шляхом усі конфлікти, що виникають.

5. Внести на затвердження Синодів, які сформували робочі групи, пропозицію про застосування під час підготовки до діалогу та самого діалогу практики міжконфесійних та міжрелігійних діалогів, яка склалася в Православній Церкві – під час спільних засідань, у матеріалах і документах, які стосуються підготовки до діалогу та самого діалогу, вживати назви та титули так, як вони прийняті у кожної зі сторін. Ця практика, однак, не означає визнання цих назв і титулів.

7. Відзначити, що підготовка до діалогу відбувається на підставі взаємної доброї волі сторін, без будь-якого зовнішнього тиску чи втручання. Враховуючи, що православні віруючі є важливою складовою українського суспільства, вважати корисними громадські ініціативи, спрямовані на подолання розділення в Українському Православ'ї, у тій мірі, в якій вони не суперечать Переданню Православної Церкви. Вважати започаткування діалогу корисним і для суспільства, оскільки він покликаний сприяти суспільному порозумінню та конфесійному миру, подоланню ворожнечі та конфліктів.

8. Відзначити як позитивний попередній досвід співпраці представників УПЦ та УПЦ КП у питаннях:

- викладання в школах "Основ християнської етики";

- опіки особами, які перебувають в місцях позбавлення волі;

- опіки військовослужбовцями.

У цьому контексті слід також відзначити позитивний досвід співпраці представників УПЦ і УПЦ КП в рамках Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій та Наради представників християнських Церков. Консолідована позиція від імені ВРЦіРО та Наради дозволила вирішити такі важливі проблеми, як повернення громадам права набувати землю у постійне користування і встановлення тарифів на газ для опалення храмів на рівні цін для населення.

9. Вважати корисним і необхідним у рамках діалогу налагодження співпраці у питаннях уніфікації української богословської та богослужбової термінології. Пропозиції про конкретні шляхи і форми співпраці в даному питанні винести на розгляд наступних засідань робочих груп.

10. З метою плідної підготовки до діалогу, вивчення всіх богословських, еклезіологічних, канонічних та історичних аспектів, які мають до нього відношення, вважати корисним проведення круглих столів, конференцій, зустрічей з даних питань, до участі в яких залучати представників обох сторін.

***

Ось як коментують результати зустрічі її учасники.

"Завданням діалогу ми бачимо подолання ворожнечі між тими, хто сповідує одну Православну віру, але належить до різних Патріархатів, – сказав митрополит Димитрій (УПЦ КП).



Така ворожнеча не приносить користі Церкві, вона противна самому духові Євангелія і заповіді Спасителя любити ближнього свого, як самого себе. Ми повинні побачити один в одному не ворогів, а братів і сестер. Ми повинні не заочно та через засоби масової інформації, а лицем до лиця у спокійній та виваженій дискусії обговорити всі питання, які турбують сторони, навести свої аргументи, вислухати та почути аргументи інших. Наше прагнення – глибоко і всесторонньо вивчити всі догматичні, канонічні, богословські та історичні аспекти проблем, які стали причиною розділення. Тільки грунтуючись на Православній вірі, Священному Переданні Церкви, її досвіді подолання розділень у минулому, ми зможемо знайти відповіді на виклики сьогодення.

Ми розуміємо всю складність проблеми розділення Української Церкви. Тому перш, ніж шукати відповідь на ті питання, які нас розділяють, ми прагнемо знайти відповідь на ті питання, в яких ми можемо швидше прийти до єдиної думки. Під час зустрічі наводилися приклади того, як співпраця представників двох Церков у різних питаннях – від викладання "Основ християнської етики" в школах до зниження рівня цін на газ для храмів – була успішною і плідною саме завдяки єдності висловлюваних позицій. Досвід такої співпраці потрібно розширювати і поглиблювати там, де це можливо вже зараз".

***

"Під час зустрічі 2 жовтня 2009 року, – заявив архієпископ Митрофан, – відбувся обмін думками з приводу того, на яких засадах має будуватися діалог між нашою Церквою та представниками УПЦ КП. Дискусія, що відбулася, відбита у складеному протоколі, який наша робоча група представить на розгляд Священного Синоду. Окремо слід наголосити, що проведена зустріч не означає початку офіційного діалогу з УПЦ КП, а є лише першим кроком на шляху його підготовки.

Метою майбутнього діалогу з представниками УПЦ КП є подолання трагічного церковного розділення, що існує в Україні. Розділення – це болюча рана, яку треба лікувати. Існуюче розділення наносить чималу шкоду православній місії в сучасній Україні та сприяє розповсюдженню серед її населення новітніх релігійних рухів деструктивного характеру. Сьогодні в українському суспільстві існує попит на об'єднавчі ідеї. Тому Українська Православна Церква намагається дати важливий імпульс і суспільним об'єднавчим процесам".



Щоправда, владика Митрофан не утримався, щоб не кинути легенький камінець в город КП, вірних яких назвав такими, що "тимчасово перебувають поза спасителькою огорожею Церкви".