Відкриття в "день тиші". Чехов таки поет, а про Януковича написав сам Мольєр

В "день тиші" в суботу гортаю "Родинну Європу" Чеслава Мілоша. Знайшов на злобу дня згадку про мосьє Журдена, героя комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич". Журден, нагадує Мілош, на слова вчителя філософії: "Щоб висловити думку, маємо лише вірш або прозу... а все, що не є віршем, є прозою" відповів: "Отож, я вже сорок років говорю прозою, не маючи про це найменшого уявлення".

Це до дискусії на тему, чи був Чехов поетом. Всупереч поширеній усталеній думці дві людини, Янукович та Герман наполягають, що Антін (в силу його українськості ім'я слід писати яу у Мухарського) Павлович Чехов (Чех, Чешенко?) таки поет.

А чому би "Палату N6" не вважати віршем?

Пригадується, в школі ми зазубрювали вірш Тургенєва у прозі "Русский язык", читали роман Пушкіна у віршах "Евгений Онегин", і нам казали, що сам Гоголь вважав "Мертвые души" поемою. Щоправда, він був божевільним, а відтак міг мати специфічний погляд на життя, й до того ж не мав імператорських амбіцій.

Ну годі. Піду погортаю ще трохи Чеслава Мілоша, а потім почитаю поему "Ідіот" відомого українського поета Достоєвського.