Хто був більш націоналістичною організацією в СССР – КПСС чи ОУН?
Кілька днів тому випадково купив в букіністичному магазині двохтомну "Історію Української РСР", видану АН УРСР в 1953 та 1956 роках. Вирішив, що для того, аби чіткіше уявити собі, як виглядатиме майбутній підручник історії під редагуванням Табачника, слід освіжити в пам'яті радянську трактовку минулого нашої Батьківщини, спотворену пізніше приспішниками Михайла Грушевського, якого в сталінсько-хрущовському двохтомнику затавровано як "найлютішого ворога російського та українського народів".
Заодно прикупив ще один раритет – "Нашу великую Родину", видану в 1949 році "книгу для чтения по географии, истории и Конституции СССР". Того року совєцька влада ще долала запеклий спротив українських патріотів на Західній Україні, "націоналізм" яких й по цей день навіть в незалежній вже Україні не вибачений радянські людьми – справжніми інтернаціоналістами.
Між тим, "Наша великая Родина" розкриває справжню природу тодішнього інтернаціоналізму. Сталінська пропаганда більш неоковирно ніж брежнєвська возвеличувала російський народ над рештою народів есесесеру. Осі кілька цитат, із яких випливає, що ВКП (б) була не менш націоналістичною організацією ніж ОУН.
"Великий русский народ является наиболее выдающейся нацией из всех наций, входящих в Советский Союз. Он сплотил вокруг себя все народы нашей страны и возглавил их в борьбе за построение социализма... Русский народ выступает руководящей силой среди других народов Советского Союза". (стор. 32)
"В мощную силу превратилась дружба советских народов. Во главе крепко сплоченной национальной семьи стоит великий русский народ".
"Угнетенные царизмом народы воодушевлялись передовыми идеями русской культуры и учились видеть в русском народе своего лучшего друга и руководителя в борьбе за национальное и социальное освобождение" (стор. 178)
"Русский народ оказал неоценимые услуги всем другим нашим народам в деле завоевания и укрепления советской власти, в деле объединения в добровольны союз, в деле устройств новой, свободной, обеспеченной и культурной жизни. Во время Великой Отечественной войны русский народ без малейших колебаний пошел на великие жертвы ради победы над фашисткой Германией. Благодаря своему ясному уму, стойкому характеру и терпению русский народ заслужил общее признание как руководящая сила Советского Союза среди всех народов нашей страны". (стор. 352)
"В мощную силу превратилась дружба советских народов. Во главе крепко спаянной многонациональной братской семьи стоит великий русский народ", (стор. 520)
І ще одне цікаве зауваження: "На протяжении своей богатой истории – в борьбе с суровой природой, в ожесточенных битвах с врагами внутри страны и вне ее – русский народ выработал в себе замечательные качества: ясный ум, стойкий характер и разумное терпение".
Думаю, остання якість найбільше подобалася Сталіну.
