Cергію Лещенку та іншим товаришам від мене, ''бютоголового'', дружнєє послання
Україна не має перспектив без порозуміння та встановлення партнерських стосунків між опозицією та громадянським суспільством.
Опозиція та громадянське суспільство, частиною якого я вважаю і незалежні медіа, є природними союзниками в боротьбі з владою за незалежність України, за демократію, за права та свободи людей.
Частина громадянського суспільства не лише до влади, але і до опозиції має претензії, частіше обґрунтовані, рідше – ні.
В умовах жахливої світової економічної кризи Тимошенко не просто очолювала уряд меншості, а уряд меншості, проти якого війну на знищення всім своїм ресурсом вів глава держави, який був надійною опорою тодішній опозиції.
При цьому саме Тимошенко несла всю повноту відповідальності за ситуацію в країні, яка в умовах кризи іноді вимагала миттєвих реакцій. В таких екстранадзвичайних умовах не зробити помилок міг хіба що святий чи свята.
Опозиція й громадянське суспільство повинні підвести рису під минулим, і разом захистити демократію. Не із любові один до одного, а через спільний інтерес.
Тих, хто не любить Януковича, але й не хоче повернення до влади Тимошенко, можу заспокоїти – зміна влади Україні наразі не загрожує. Як мінімум до 2015 року.
Але разом можна захистити певні цінності.
Уявляю, що і якими словами зараз напишуть в коментах.
Буду вдячний, якщо критики назвуть мені людину з іншим, ніж Тимошенко, прізвищем, яка нині може краще нести прапор опозиції. Я готовий піти на роботу до тієї людини, щоб мені тут не дорікали, ніби я пишу це тільки тому, що "бютоголовий", а не тому, що маю власний погляд на теперішнє та майбутнє України.
Влада, принаймні, визначилась, і це видно по її діях, кого вона вважає справжньою опозицією, а хто лише отримав цю роль у виставі під назвою "керована демократія".
От, власне, і все, про що думаю вже давно, і про що вирішив написати сьогодні, після ранкового блогу Сергія Лещенка.
А тепер бийте мене, і бийте Тимошенко, і чесноти, і недоліки якої мені відомі краще, ніж будь-кому з коментаторів. Тільки не забувайте, що від кожного удару по Ю.В., навіть якщо вами керуватиме праведний гнів, Янукович ставатиме дедалі сильнішим.
