Кіно й Азаров
Азаров, напевне, не дуже уявляє, що відбувається у нього в Кабміні. Інашке, не обіцяв би вчергове розібратися з питанням україномовного дубляжу. Уряд із цим питанням ніби покінчив ще у червні. Згідно постанови, в Україні в кінотеатрах можна транслювати західні стрічки російською мовою, але за двох умов: вони повинні мати україномовні титри, а дубляж має здійснюватися в Україні.
Здається, на цьому б професійні борці з українською мовою в кіно мали би заспокоїтися, але оскільки вони насправді переймаються не захистом прав громадян, а лобіюванням інтересів російських кінопрокатників, гавкіт не припиняється. Вимога наразі одна – імпорт дубляжу з Росії. Що тут ще не зрозуміло?
До речі, проект мовного закону Єфремова-Симоненка-Гриневецького так само опікується інтересами кінодистриб'юторів. Помиляється той, хто думає, ніби автори проекту "Украина только для русскоязычных" надають законом право глядачеві прийти до кінотеатру та визначитись, якою мовою подивитися блокбастер. А дзуськи. Це вирішуватимуть компанії-дистриб'ютори, частина з яких – доньки московських мам. Їм дешевше привезти із Росії вже дубльовану стрічку. В результаті все кіно в кінотетрах, на втіху Азарову та іншим російським націоналістам з української влади, йтиме російською.
Наразі, глядачі мають вибір, і в 2008-09 роках 28% фільмокопій було запущено в прокат російською мовою – йдеться про російські фільми. Червнева постанова КМУ, якої Азаров, очевидно, не читав, дозволила крім того, ввозити із Росії дубльовані там західні фільми, якщо загальна кількість копій не перевищує десяти.
А українофобам все мало й мало.
