Ми думали, у них в грудях шкварчить. А то шкварчала їхня папіроска
Наші "професійні росіяни" видали себе з головою. Кілька років вони боролися з україномовним дубляжем, прикриваючись тезою нібито про захист прав російськомовних. Але тепер, коли Кабмін Азарова пішов назустріч вимогам цієї галасливої спільноти й дозволив дублювати фільми російською мовою, виявилося, що правами людей вони прикривалися лише для того, аби захистити комерційні інтереси російського прокату.
Чим же не догодив Азаров нашим кіно русофілам? Та тим, що поставлено умову дублювання або озвучки... в Україні. А їм хочеться це робити... в Росії. От і вся правда.
Щодо ж прав людини, то я вж неодноразово наводив статистику, згідно якої в 2008-09 роках кожна третя фільмокопія, допущена до кінотеатрального прокату в Україні, було російськомовною – російського виробництва фільми йдуть російською мовою.
Голівуд дійсно крутили винятково українською, й формально це можна вважати порушенням прав тих людей, які категорично не хочуть дивитися кіно українською.
Однак кіно у нас крутять не лише в кінотеатрах. Куди зникає праведний гнів тих, хто обурюється відсутністю можливості дивитися в кінотеторах західні фільми російською, коли весь прайм-тайм українського ТБ захаращений російськими і навіть українського виробництва серіалами, які йдуть російською? Де вимога перекласти їх українською?
А практично все "хоум-відео" на касетах та дисках взагалі не має україномовної звукової доріжки, але, очевидно, всі ці колісниченки вважають, що права є лише в російськомовних, а україномовним залишаються лише обов'язки.
Напевно, в українських умовах ми не зможемо забезпечити строго виваженої паритетності в кожному сегменті, а тому маємо знаходити компроміс. Відтак, в кінотеатрах більше україномовного кіно, а на телебаченні – російськомовного. І з таким діагнозом можна жити.
А диски для домашнього перегляду повинні мати обов'язково дві звукові доріжки – і російську, і українську, і дублювати – обома мовами, раз вже так кортить захистити права людини.
