На Донеччині вже приступили до ліквідації Київського Патріархату. А для чого він, коли є Московський?
"6 грудня 2010 р. парафія Вознесіння Господнього у с. Кам'янка Тельманівського району Донецької області зазнала рейдерської атаки. Цього дня заможні бізнесмени з Донецька А. Корюк та Н. Малтопар разом з представниками Московського Патріархату – настоятелем храму цієї конфесії у смт. Тельманове та іншими, намагалися провести незаконні "збори жителів села", метою яких мало бути оформлення документів на переведення громади Вознесенського храму в юрисдикцію Московського Патріархату.
Напередодні цих зборів представники згаданих бізнесменів зустрічалися з окремими мешканцями села Кам'янка з метою схилити їх до участі у зборах та проголосувати за рішення про перехід в Московський Патріархат. В обмін на таке рішення лунали обіцянки провести дороге опалення для храму, пофарбувати куполи в золотий колір, тощо. Разом з тим розпалювалася релігійна ворожнеча – зазначені особи принижували Київський Патріархат, його Предстоятеля. Спокійне життя села було порушене.
Самі "збори" проходили відверто рейдерським чином, адже згідно Закону про свободу совісті та парафіяльного статуту рішення про приналежність парафії вирішується лише зборами громади. Але громада – члени парафіяльної ради на чолі з настоятелем архімандритом Христофором та активні прихожани – і напередодні "зборів", і ввечері після їх проведення одноголосно висловилася за те, що Вознесенська парафія с. Кам'янка була і залишається вірною Київському Патріархату і змінювати своє підпорядкування категорично не бажає.
"Збори", рішення про які не приймалося жодним законним чином, були проведені у колишньому приміщенні колгоспної контори. При чому участь в них брали не парафіяни громади, і навіть не жителі села, бо серед учасників рейдерського зібрання було багато привезених осіб. Натомість архієпископа Донецького і Маріупольського Сергія та духовенство Київського Патріархату, які прибули на запрошення Вознесенської парафії, особи погрозливої зовнішності, які представилися "охоронцями", тривалий час не допускали у приміщення. І лише після активного протесту та звернення до правоохоронних органів їм вдалося потрапити на вказане "зібрання". На ньому були присутні близько 80 чол., значну частину з яких становили не мешканці Кам'янки – і це в той час, коли у селі проживає близько 1200 людей. І ось такі "збори села" – а не зібрання громади! – прийняли рішення про "реорганізацію парафії" та її нібито входження у юрисдикцію Московського Патріархату.
На даний час ситуація навколо Вознесенської парафії залишається напруженою. Хоча представники обласної влади нібито прямо не втручаються у конфлікт, проте з багатьох джерел стало відомо, що згадані бізнесмени почали діяти не з власної ініціативи. У неофіційних розмовах духовенству Київського Патріархату на Донеччині вже кілька місяців поспіль різні впливові особи настійливо рекомендують "переходити в канонічну Церкву". Так само чиниться і щодо Кам'янської парафії – віруючі та духовенство Київського Патріархату чують з одного боку запевнення у багатій матеріальні підтримці, яку можна отримати в разі переходу в юрисдикцію Московської Церкви, а з іншого – запевнення в тому, що храми заберуть і без їхньої згоди. Меценати Київського Патріархату від впливових осіб отримують "пропозиції, від яких не можна відмовитися" – припинити жертвувати на потреби Київського Патріархату, а якщо вони хочуть допомагати Церкві – то є ж Московський Патріархат.
З подібним ставленням УПЦ Київського Патріархату на Донеччині вже стикалася до 2004 р., але зараз, за свідченнями очевидців, тиск став більш системним і наполегливим, в той час як органи влади фактично не реагують ні на які скарги з приводу цих фактів.
7 грудня 2010 р. рейдерська атака за аналогічним сценарієм розпочалася також на парафію в с. Роздольне Старобешівського району. Станом на 8 грудня парафіяни в Кам'янці вимушені забарикадуватися у своєму храмі. Вони побоюються не тільки за церкву, але і за своє здоров'я та навіть життя, адже у селі з'явилися особи кримінальної зовнішності, від яких у подібній ситуації можна очікувати всього, чого завгодно.
У зв'язку з цими подіями Київська Патріархія висловлює обурення та рішучий протест.
Очевидно, що саме у подібних випадках влада повинна швидко та ефективно реагувати, виконуючи закони України та своїми справами підтверджуючи слова Президента України В. Януковича, що "для держави всі конфесії рівні та рідні". Про події поінформовані як місцева влада, так і керівництво Держкомнацрелігій, проте навіть не з кожним днем, а з кожною годиною ситуація лише погіршується. Невже для того, щоби припинити розпалювання релігійної ворожнечі та рейдерське захоплення парафій Київського Патріархату на Донбасі необхідно, щоби пролилася кров – як у 1999 р. в Маріуполі?
Переконані, що ситуація з подіями на Донеччині виходить далеко за рамки одного регіону і, на жаль, стає показовою. Від часу свого лютневого візиту на інаугурацію Президента України Московський Патріарх Кирил та його оточення не втомлюються повторювати "що мода на розкол проходить", що "без підтримки держави розкол швидко зникне", тощо. Проте дев'ять місяців, які минули з того часу, показали, що парафії, віруючі та духовенство Київського Патріархату залишаються вірними своїй Церкві, ніхто не біжить до єдності з Москвою, як це очікувалося там.
Співставляючи нинішні події на Донеччині із заявами очільників Московського Патріархату, відзначаючи, що за останні місяці друга особа в РПЦ після Патріарха, митрополит Іларіон (Алфєєва) кілька разів побував у Донецьку, робимо висновок – не бачачи здійснення своїх прогнозів, Російська Церква за допомогою впливу на "сильних світу цього" в Україні та на Донбасі намагається розпалити міжконфесійне протистояння, залякуваннями, підкупом чи силою захопити храми Київського Патріархату і оголосити про "повернення з розколу".
Київська Патріархія з великою тривогою відзначає, що подальший розвиток подібних подій на Донбасі чи в інших областях України, де домінує Московський Патріархат, може викликати відповідну реакцію в інших регіонах. Протягом тривалого часу Київський Патріархат стримує радикальні пропозиції політиків та громадськості щодо українських святинь на Заході України, які є зараз в руках Московського Патріархату. Але якщо силові та рейдерські дії щодо парафій Київського Патріархату на Сході України не припиняться – як ми зможемо стримати обурення наших прихильників на Заході? Хто тоді гарантуватиме спокійне існування, наприклад, Почаївської лаври?
Ми ставимо питання – чи потрібний Україні, нашій державі, народу, Церквам новий виток конфесійного протистояння? Категорично – ні! Ми бачимо, що порушення релігійного миру зараз вигідно лише одні стороні – Патріарху Кирилу та його однодумцям, які будь якою ціною хочуть нав'язати українцям "русский мир". Тому ми ще раз звертаємося до влади: використайте всі надані законом можливості для того, щоб зупинити нову хвилю релігійного протистояння, захистіть права віруючих Київського Патріархату вільно молитися у своїй Церкві!
Ми продовжуємо сподіватися, що влада почує кожного з громадян, а не лише тих, хто ходить на свята до Печерської лаври. Ми просимо правозахисників, політиків, громадських активістів звернути свою увагу на події з парафіями Київського Патріархату на Донеччині.
Не даймо заради московського "русского мира" підірвати суспільний і конфесійний мир в Україні!"
Заява Прес-центру Київської Патріархії
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
