''Жёлтые тюльпаны – вестники разлуки''. Тому привітання Януковича і вселяє оптимізм
Привітання Януковича вселяє оптимізм. Адже його біг-борди прикрашені букетом із п'яти жовтих тюльпанів. Символ непоганий. Пригадуєте, як співала киянка Корольова – "Жёлтые тюльпаны, вестники разлуки, цвета запоздалой утренней звезды..."
Влітку 1989 року, коли я працював в будівельному загоні в Вознесенському районі на Миколаївщині, цю пісню зі сцени палацу мистецтв місцевого передового колгоспу вжарила симпатична молода селянка. Один із наших бригадирів, генерал-сандинист із Нікарагуа, тут же запропонував їй виступити в Москві, і дурепа впала до його рук неначе перестигле яблуко. Однак, доля дуже швидко розлучила їх: наступного дня на світанку.
Може, й жовті тюльпани на біг-борді прогнозують майбутнє розлучення цього чоловіка з жінкою-Україною?
***
З радянськими за походженням святами боротися важко: надто глибокі корені вони пустили у свідомості людей. Відтак, ці свята слід емансіпувати, тим більше, що політики в них майже не залишилося. Якщо 23 лютого ще має якийсь легкий політичний присмак, то хто сьогодні згадає Клару Цеткін?
Свого часу християни адаптували поганські свята, й надали їм сучасного змісту – взяти хоча б Масляну, яку ми з родиною в неділю весело відгуляли в Пироговому.
А 23 лютого союзна нам на той момент кайзерівська Німеччина розбила під Псковом якийсь більшовицький російський загін – ну хіба за таке гріх випити?
Отож, зі святом вас, жінки! Зі святом, пані Фаріон!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
