Поки експерти лише попереджають про ''повзучу русифікацію'', українські телеканали її вже здійснюють
"Експерти попереджають про повзучу русифікацію України", – повідомляє "Українська правда" з посиланням на опитування "Демократичних ініціатив".
На прикладі українських телеканалів можна бачити, як це відбувається. Про це два тижні тому я писав в "колонці автора" на УП. Хто пропустив – будь ласка, до Вашої уваги.
"Телеканали вже живуть за законом Єфремова"
Настрої у суспільстві – вибухонебезпечні. Очевидно, тому на Банковій вирішили, що в такій ситуації чиркати сірниками на пороховому складі доволі небезпечно, відтак на деякий час поклали під сукно технологічно вивірений план знищення української мови, викладений у відповідному законопроекті Єфремова-Симоненка-Гриневецького.
Але хоча писанина трьох коаліціантів, забракована вітчизняними та європейськими експертами, статусу закону ще не набула, вона втілюється в життя, її покладено в основу мовної політики влади.
Наприклад, проектом лише пропонується скасувати квоти на присутність української мови на телебаченні, які є обов'язковими, згідно законодавства. Канали вже із різною швидкістю витісняють з ефіру українську мову, а Нацраду, яка мала би це зупинити, контролюючи дотримання умов ліцензій, тепер, схоже, мало турбує майбутнє тієї мови, яку в новій владі багато хто вважає "телячою" чи із солідарності зі знаменитим одеським даїшником, чи просто в силу власних переконань.
На відміну від Нацради, я не маю технічної можливості для моніторингу телеканалів, тому протягом кількох тижнів просто собі поклацав пультом по певній кількості вітчизняних телеканалів, фіксуючи мову звучання програм на кожному з них, не враховуючи реклами.
Так я зробив десять разів.
Двом каналам тотально не повезло: на "Інтері", "Україні" (це ж треба ще було так назватися!) мені так і не випало почути українського слова.
Запеленгувати україномовних сигналів мені не вдалося ще на двох каналах групи "Інтер": на "Enter film" траплялася винятково російська, а на "Enter music" – лише англійська. Концепція першого полягає, очевидно, в трансляції радянської кінокласики, а інший крутить західну попсу. Щоправда, на К1 та К2 поталанило приблизно рівною мірою зафіксувати і українську, і російську.
В групі Starlightmedia ситуація виглядає більш-менш збалансованою, крім, здається, "Нового" та М2.
Найкращі позиції українська, згідно мого вибіркового моніторингового експерименту, має на ICTV. Достойною присутність української виявилися на М1, а особливо – на QTV: на останньому кожного разу, за винятком одного, потрапляв лише на українську.
І коли вже мова зайшла про музичні канали, то за поширену україномовність варто подякувати каналу MTV. Не знаю, якою там співають, але я весь час потрапляв на фільми чи новини, які йдуть українською. Доречно зауважити, що майже суцільно україномовними виглядають 5-й канал, "Тоніс" та канал "24".
Дещо ширші, ніж в групі "Інтера", права українська має в родині "Плюсів". Її явно, як втім і раніше, не шанують на "ТЕТ": із десяти, нагадаю, контрольних переглядів вісім разів зафіксовано російську. Діаметрально протилежною виглядає ситуація на "2+2" та "Сіті": тут рахунок 7:1 на користь української.
На самому ж "1+1" ситуація хоча і краща, ніж на "Інтері", українська поступово вживається в права бідної родички, і ця проблема виявляється, звичайно ж, не лише на "Плюсах".
Українською показують чимало західних фільмів, але в різноманітних шоу та інших розважальних програмах її дозують, нею потроху цідять неначе крізь зуби, відводячи їй не функцію реального засобу комунікації із глядачем, а ритуально-символічну роль. Для цього української треба зовсім трішечки: добридень на початку програми та добраніч наприкінці.
Про мовну кухню на прикладі програми "Зірка+Зірка" ("1+1") кілька тижнів тому детально розповіла співачка Лама в інтерв'ю газеті "Високий замок":
"Відчутний поділ на українського та російського артиста. Особливо, коли приходив час вибирати пісню для наступної передачі. Починалися суперечки. Хтось не може або не хоче співати українською, хтось – російською, комусь не під силу вивчити англомовну композицію. Відчувалось, що російських артистів більше поважають, прислухаються до їхньої думки. Російські артисти і російська мова мають більші привілеї".
Така тенденція є наслідком бігу по колу. Дурні, бо бідні, а бідні, бо дурні.
З моменту появи радіо та телебачення офіційною політикою в СРСР була провінціалізація естради союзних республік. Зірки запалювалися лише в Москві. З такою спадщиною ми увійшли в незалежність, коли ситуацію в мас медіа почав визначити ринок.
Новопосталим українським каналам невигідно вкладатися в промотування власних зірок, бо в них була і є можливість ретранслювати вже готових російських і заробляти з ними й на них. В результаті наші телеканали і досі надають перевагу російським зіркам, бо українські не розкручені. А не розкручені вони тому, що їх не розкручують радіо та телебачення.
І цей біг по колу триватиме доти, доки в процес активніше не втрутиться держава. Так, ми з радянських часів пам'ятаємо, що кращий контролер – наша совість. Але тепер популярніша інша приказка: "Там де була совість, член виріс".
За Ющенка та Тимошенко Нацрада доволі обережно спонукала телеканали дотримуватися вимог законодавства щодо частки української мови на телебаченні.
Зі зміною влади помінялася і мовна політика. Комусь просто байдуже, а хтось ще і щиро порадіє, якщо українська взагалі зникне.
Раніше на ТБ склалася була практика вести програми двома мовами: один ведучий працював українською, інший російською. Тенденція часу – українську "скасовують", і якщо ведучих двоє, то обоє вже російськомовні: Брежнєва та Доманський, Кароль та Лазарєв, Ургант-Цекало, не говорячи вже про Пугачову з Галкіним.
Звичайно, останні не можуть говорити українською, а німби над ними сяють так, що ці зірки, звичайно ж, ніколи не "опустяться" до вивчення мови. Але Кароль, і Доманський, і навіть Цекало могли би вести й українською, якби хоч трохи поважали цю мову і якби того хотіли керівники каналів.
Неозброєним оком видно, як щодня скорочується частка української мови на телебаченні.
Більшість робить це тишком-нишком, а Перший Національний цим навіть офіційно похвалився. Президент каналу Єгор Бенкендорф слушно посилається на права російськомовної половини громадян України, які мають право дивитися телебачення російською ніби у них нема інших варіантів, ніж Перший!
Коли пан Бенкендорф був начальником на російськомовному "Інтері", права україномовної половини його не хвилювали – принаймні відповідних заяв знайти не вдалося. Так само до цієї групи байдужа переважна більшість власників та топ-менеджерів комерційних каналів.
Звичайно, російська, на думку власників та менеджерів каналів, є потужнішим засобом комунікації, ніж українська. Вона охоплює відразу дві мовних спільноти: російськомовну, яка принципово схильна лише до російської мови, та україномовну, яка рівною мірою сприймає продукт і російською, і українською.
Отож, російська може зібрати дещо ширшу аудиторію, дати виший рейтинг і принести більший прибуток.
Але всіх грошей не заробиш навіть ціною поступового вбивства української мови. Не все має визначати ринок, але його правила мають бути однакові для всіх, і всі телеканали мають дотримуватися мовного законодавства, навіть такі круті як "Інтер".
P.S. Минулої суботи, коли матеріал вже був зібраний, вдалося-таки запеленгувати українську на "Інтері" в шоу Майдан's. Спасибі Віктюку, що приїхав з Москви. І сестрам Завальським за гарну українську, якої в свою чергу так цурається Кароль.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
