Перший посол України в Росії переказав комплімент Мустафі
"Мустафа дорогу строил
Згадується той старезний анекдот про мавпу та Івана, перед котрими постало питання отримати кокос з пальми. Мавпа вирішила спершу подумати, а потім знайшла палицю і спробувала нею збивати той кокос.
Іван, той без зайвих мудрощів почав затято трясти вказану кококсову пальму, аби кокосовий горіх впав. Та й дісно: чого там думати, якщо треба трясти!
Наша славна опозиція теж довго і нудно думає, що то треба зробити, аби нашу владу таки почало трясти. Поки що нічого достойного вони не надумали.
А Мустафа Найєм, той взявся за справу цілком адекватно: почав просто і тривіально самотужки трясти владу. Ось уже третє подання пішло від нього і все по справі. Владу, ми поки що цього не бачимо, але, вочевидь за словами Івана Франка, тайна дрож її уже пронимає.
Колись існувала така собі "теорія малих справ", підвалиною якої було відоме народне прислів'я: "вода камінь точить". Саме це, здається і переслідують пани Лєщєнко і Найєм. Перший з невідпорною точністю добре начищеного маузеру відстрілює з фотоаппарату або з допомогою інших прямо з космосу і відображає такі собі "невеличкі" маєтки і фільварки нашої владної шляхти. Шляхти всякої: помаранчевої, білосердешної, синьобілої, ба навіть червоної, будь-якої аж до сіробуромалинової. Все документально, прозоро.
Ось і Мустафа Найєм своїми судовими краплями починає точити той провладний камінь. Бо ж поки опозиціонери надумаються, роса нам очі виїсть.
Колись пан Найєм зможе сміливо сказати своїм і нашим нащадкам: "Мустафа дорогу строил!". Але чи не чекає його доля того кіношного Мустафи з фільму тридцятих років "Путівка в життя"? Можна сказати лише одне: якщо ми так же захоплено, проте і вкрай відсторонено будемо і далі споглядати на дії таких одинаків, то й таке може статися!
Володимир Крижанівський
Народний депутат першого скликання"
Оприлюднюється в моєму блозі з дозволу автора
