НАТО, на боротьбу з якою Янукович витратив роки життя, сьогодні переймається його порятунком

Спочатку Янукович ще як прем'єр в уряді Кучми підписався під фоліантом Національного інституту стратегічних досліджень, в якому пообіцяв членство України в НАТО вже в 2008 році. За іронією долі, згодом саме на цей рік прийшовся пік боротьби Януковича з "агресивним блоком НАТО". Пригадуєте, як регіонали, блокуючи Раду, надували чи то кульки, чи то презервативи і писали на них "Нет НАТО!". Як з'ясувалося трохи згодом, коли чи то Путін, чи то Медведєв відзначали нагородами знаних чекістів, те яскраве кондомне шоу було частиною російського плану із зриву вступу України до НАТО.

Ставши президентом, Янукович від блокування українсько-натовських навчань швиденько нормалізував стосунки з Альянсом, за що Вітренко прозвала його "натовською онучею".

І от тепер організація, на безглузду та відверто політиканську боротьбу з якою Віктор Федорович поклав кілька років свого життя, рятує його міжнародну репутацію. Януковича, попри його наростаючу особисту міжнародну блокаду, допущено до великої масовки, яка супроводжує саміт НАТО в Чикаго. Провладні телеканали вже набрали повну груди повітря, щоб у весь голос прокричати про нібито високий міжнародний авторитет очільника України. Навіть не сумнівайтеся, що його більш ніж скромну участь у кордебалеті буде подано ледве як не сольну партію, в якій Обама в тріко плутався десь під ногами.

Ну а зустріч з Хамідом Карзаєм – це просто прорив, вартий панегіричної статті Піховшека, який похвилинно розпише українсько-афганське зближення. Головне, щоб зацікавлений у співпраці лідер Афганістану не встиг почитати в газетах, як український режим щойно облажався з поставками до Іраку.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.