Олег Медведєв Приватний політичний консультант, політтехнолог

Леонід Капелюшний: ''Ю. В. демонструє, що сила духу – найважливіша зброя в захисті чести й гідности''

21 лютого 2013, 09:52

Це не мій текст. Це стаття Леоніда Капелюшного в одному із найсвіжіших чисел журналу "Сучасність". Вона доволі складна, напевно не для Інтернету, а для вдумливого читання. Хто не готовий витратити десять хвилин для осмислення, "смурфуйте" далі. Хто знайде час прочитати цей скорочений варіант, зрозуміє, що є над чим задуматись і чим поділитися з френдами

"У перший день слухання справи з "газових угод" у Печерському суді трапилася безпрецедентна історія. Думаю, вона й у світовій юридичній практиці безпрецедентна. Підсудна відмовилася вставати в суді й називати суддю "ваша честь"... Така

поведінка Леді Ю була викликом владі й системі, якого не знала Україна за свою історію. Це був не той випадок, коли людина викликає на себе гнів і силу системи за особисте. Тимошенко вийшла наперед, стала попереду всіх гнаних і принижених, не¬мов закликаючи: робіть, як я.

Все, що було потім – продовження протистояння владі й сис¬темі. Підлеглі ВІЯ так і не ризикнули надіти (спочатку на підсудну, а потім і ув'язнену) Тимошенко кайданки. Ми не бачили й не побачимо Тимошенко в тюремній робі – її для цього довелось би убити й перевдягнути мертву. Юлія Володимирівна перевернула уяву вільної й не вільної України про права людини в ув'язненні на охорону здоров'я. Це раніше посіпаки з пудовими кулаками нещадно лупцювали зеків і знали – нічого не буде. Тепер зна¬ють всі, що покарання невідворотне. Воно вже настало в осуді світової спільноти – для влади. І прийде час відповідальности конкретних виконавців, бо влада ВІЯ – до сходу сонця. А сонце ж таки зійде.

Юлія Володимирівна демонструє всій Україні, й робить це не вперше, між іншим, що сила духу – найважли¬віша зброя в захисті чести й гідности.

Новітня історія знає злочини й більш страшні, як ув'язнення Юлії Тимошенко. Але я не пригадую такого системного, плано¬мірного та послідовного переслідування людини, тиску на неї через сім'ю, через близьких чи наближених людей, як це чинила влада на Ю. Тимошенко. Так було за Кучми, за Ющенка, продовжується і за Януковича. Уже сама вона в тюрмі, чоло¬вік у еміграції, тесть у домовині – попередньо також відсидівши відміряне владою, уже ув'язнені її соратники з роботи в Кабінеті міністрів і політичні однодумці, а владі – все мало. Ось вже поважний телеканал взявся зазирати під спідницю дочці Юлії Володимирівни. І це свідчить – у них справи геть кепські.

Задумаємося – в чому ж така небезпека Юлії Тимошенко для чинної влади? Вона була й народним депутатом, і віце-прем'єром, і двічі прем'єр-міністром. Похитнулися основи? Стало менше корупції? Збідніли олігархи – окрім зятя Кучми? Спалахнуло патріотичне рушення? Зовсім ні. Більше того, в ті часи побіля Юлії Володимирівні звилося таке гніздо охочих до наживи че¬рез тендери, через маніпуляції з бюджетом, що й гадючий клу¬бок у порівнянні з ним видасться пухнастим зайчиком. І те, що вони порснули від неї ледь захмарилося – не виправдання. Але, переконаний, і не підстава для висновку – вони всі однакові. Не всі. Й не однакові.

Є таке просте і зрозуміле поняття, як потенційна небезпека. Звірине чуття на неї було в Леоніда Кучми, Будь-хто чи будь-що, людина чи явище, що мали для нього найменшу загрозу, кор¬чувалися безжально й нищівно. Без слідів. Очевидно, Другий Президент недооцінив тільки свою ж таки висуванку й землячку. Юлію Тимошенко. Я не вірю, що продовження списку жертв від Гонгадзе й Чорновола до Кирпи та Кравченка його настраши¬ло. Менше з тим, успішний бізнесмен Юлія Тимошенко зробила блискучу політичну кар'єру. Настільки успішну, що не без підстав претендувала очолити велику європейську країну, й судячи з ре¬акції світових лідерів, її визнавали за політика, який має на це справедливу амбіцію. Але й це не може бути причиною тиску й переслідувань, бо амбіції в політиці – річ звичайна і звична.

Отож причина, скоріш за все, в намірах Тимошенко не когось замінити, а замах на зміну країни. Ладу. Політичної системи. Суспільної моралі. Це колосально загрожує не тільки власни¬кам підприємств, які були у списку Тимошенко. Бо раптом вона за механізмами дії РОСУКРЕНЕРГО, за схемою привласнення Межигір'я забагне вивчати, наприклад, у добре їй знайомій сфе¬рі ПЕКу, як та за скільки придбані обленерго? Як поділений між олігархами сектор енергетики? Як сталося, що маючи серйоз¬ну сировинну базу вуглеців ми стали лідерами за ростом цін на моторне паливо та мастила? Має ж бути якесь пояснен¬ня й тому, чому в США, наприклад, де електростанції будували не народним коштом, а винятково за приватний капітал, елек¬троенергія ледь не удвічі дешевша. І ще багато чого у злиденній Україні дорожче, як у розвинених країнах Европи. Власне, йдеться про докорінну зміну економічної політики, господарювання. А це невідворотно тягне за собою й зміну правлячого класу...

У Юлії Тимошенко є значний негативний рейтинг. Кажуть, він більший за позитивний. Щоправда, вимір цих "за" і "краще смерть, як Вона", надто неточний. Більше емоційний, як прагма¬тичний. Як зважений. Доказовий. Скажімо, висміяна всіма реч¬никами Партії Регіонів і Третім Президентом "Юліна тисяча", ви¬тлумачена як нестримний "популізм". Як загроза інфляції. А ось "Вітіна тисяча" виявляється – в сучасних умовах – турботою про добробут людей. Ніхто не б'ється в істериці, що підвищення пенсій розбалансує бюджетну рівновагу чи народить інфляцію.

Запитаймо себе і спробуємо чесно відповісти – чи так багато важить для сучасної України одна-однісінька доля? Наприклад, доля Юлії Володимирівни Тимошенко. Чи справді її засудження, хай і сто разів несправедливе, інспіроване, за сфальшованим звинуваченням – камінь на дорозі України до безвізового пере¬сування Європою, суспільної злагоди чи єднання влади та опо¬зиції? Чи немає рації у пропозиціях оточення ВіЯ – винести питання Тимошенко за дужки, не тиснути на "незалежний суд", не змінювати "на догоду одній людині" законодавство, зрештою, не драматизувати "цю справу", бо леді Ю має за собою такий хвіст сумнівних оборудок, що як навіть її засудили несправед¬ливо за одним звинуваченням, то за кількома іншими – точно злодійка. Або й убивця.

Чи зайдемо з іншого боку. Чи так багато важить доля... Тут я пропоную поставити прізвище будь-кого з невинно засуджених, убитих чи покалічених, зґвалтованих, щоб накликати на всю країну, на мільйони чесних людей осуд світу? Щоб нас ставили у список країн-парій?

Ось як ми погодимося принести в жертву одну долю, не тіль¬ки відомого політика чи державного діяча, а легковажного ді¬вчиська – як Оксана Макар, тоді ми усі виродки й ганьба. Як накриємо вночі подушкою вухо, коли хтось кричить про допомо¬гу – виродки й ганьба. Якщо мовчимо, робимо вигляд, що нічого не відбувається, коли вершиться несправедливість – виродки й ганьба. Коли протиставляємо справжні чи ефемерні успіхи в економіці, суспільному житті, реформах і т.д. бодай одному життю – ми виродки й ганьба. Хай би як не ховалися кінці у воду з убивствами спочатку Георгія Гонгадзе, потім найважливішого свідка злочину Юрія Кравченка, потім так чи інакше причетних до справи великих і малих міліцейських чинів, все одно ця кров назавжди лишиться на руках прямих чи не прямих замовників злочину. Хай цю справу закривають, ховають, фальшують – вона все одно спливе.

Не знаю, як у кого, але після винесення вироку Юлії Володимирівні, я не можу позбавитися відчуття, що й моя свобода обмежена тими куцими метрами камери із заґрато¬ваним віконцем, про які вона писала на волю. її лист, власне, перегукується з аргументами її тюремників – не варто, пише леді Ю, ставити просування України в Європу в залежність від її долі. Це значить: якщо навіть наш Четвертий президент не ви-конає вимоги резолюції Європарламенту, а перегляд справи Тимошенко там умова необхідна, хай буде так. Бо втратити шанс, який випав на долю України щодо асоційованого членства в ЄС було б непоправною помилкою. Сказати це, сидячи під парасолею на Лазуровому побережжі, зовсім не те, що в тюремній камері. Для цього треба мати мужність. І звичайно ж – гідність.

Покладаючись у вирішенні будь-яких українських проблем – від корупції до Качанівської бранки – на міжнародну спільноту, ми прирікаємо себе на чергове розчарування. Бо ніхто й ніколи за нас не виконає домашньої роботи. Й це, мабуть, найголовніше з головного, з усього обширу pro domo. Людину ніхто не зробить вільною чи гордою – окрім неї самої. Наша несвобода сові¬сти чи слова, наші страхи та злидні, їстимуть нас рівно стільки часу, скільки ми це дозволятимемо. І поки не втямимо одної дуже важливої істини. Попри те, що гідність завжди індивідуаль¬на, що вона народжується в кожній окремо взятій душі, як і по¬чуття свободи, рушійною силою прогресу вони стають, коли опановують масою. Народом. Нацією. За відомою поетичною формулою, якщо рушиться в океан частина стрімчака чи берега, то меншою стає вся Земля. Так само й із гідністю та свободою. Якщо когось принижують, лупцюють на демонстрації кийками чи труять сльозогінним газом, якщо когось піддають тортурам міліціянти чи кидають за ґрати без вини, якщо в когось крадуть голоси на виборах чи крадуть під забудову парк, де виросли по¬коління ваших дітей і онуків, це принижують і обкрадають усіх нас. Одеських, вінницьких і донецьких, луганських і львівських. Зменшення свободи всього однієї людини насправді зменшує простір Свободи. І як давно сказано, дзвін б'є по тобі самому".

Із скороченням із статті Леоніда Капелюшного "PRO DOMO" в журналі "Сучасність", N10, 2012.

powered by lun.ua
Коментарі — 16
Ivan Ivani _ 22.02.2013 11:21
IP: 95.132.44.---
Юля воровка, но благодаря избирательному правосудию сидит только она
Ivan Ivani _ 22.02.2013 11:21
IP: 95.132.44.---
Юля воровка, но благодаря избирательному правосудию сидит только она
Viktor124 _ 21.02.2013 18:27
IP: 46.118.22.---
Впервые встречаю в СМИ нормальную статью без фанфар и завывания. Коротко но емко описана та правда, которую скрывают от народа. Спасибо автору. Жаль, что многим не хватает времени для анализа написанного, да и то, что написано, это краткое описание того что надо бы было знать о ЮВТ. Но и за это огромное спасибо. Но очень плохо, что в Украине один мужик ЮВТ, а все остальные бабы.
Roric _ 21.02.2013 17:14
IP: 178.150.67.---
nikolya:
Резюме з допису: "Суцільний декаданс. Так що панове Українці, не думайте, не дійте, а лапки вгору і не рипатися". Скидається на те, що автор... Далі думайте.
nikolya _ 21.02.2013 13:39
IP: 37.54.220.---
Наразі ми спостерігаємо радше за типовою боротьбою між кланами з "країни" мільйонерів та мільярдерів, здатними запекло боротися за свій інтерес будь-якими методами та засобами, ніж безпрецедентним винятком із загальноприйнятних правил гри у великій українській політиці. Якби все було інакше, то й Україна з її "маленькими" українцями на сьогодні виглядала б краще. А вони, втомившись від участі щоразу бути напохваті в популістів та обманщиків лише під вибори, зайняли позицію безучасних в цій ганебній для країни справі. Вони вже по горло ситі аморальністю сильних світу цього в Україні вже не перший і не другий рік поспіль... У нас так і не знайшлося свого Валенси чи Гавела, у яких не було б непристойних "хвостів" у автобіографії. Хоча вкотре вже вибирали... Може, незабаром доведеться йти й на повторні парламентські? А там більшість прохідних – знову не з України, а з "країни" мільйонерів, далекої від звичайного українця, якого вкотре пробують розжалобити, аби підтримав "кого треба"...
Roric _ 21.02.2013 13:27
IP: 178.150.67.---
1. Крім нас самих ніхто нічого не зробить для демонтажу неокомуністичної системи в Україні (можлива лише допомога при реальному посполитому рушенню)
2. ЮВТ за ґратами все ж таки за війну з системою – це якщо згадати її політичний шлях з часів віце-прем'єрства без супутньої лірики, яка відсотків на 90 з добрим гаком інспірована комуно-ригівськими гамадрилами. Та і Луценко – ворог зазначеної системи.
krasnijkot _ 21.02.2013 12:24
IP: 46.203.210.---
"У перший день слухання справи з "газових угод" у Печерському суді трапилася безпрецедентна історія. Думаю, вона й у світовій юридичній практиці безпрецедентна. Підсудна відмовилася вставати в суді й називати суддю "ваша честь" – да, такого хамства еще не видели.
P712 _ 21.02.2013 11:45
IP: 92.113.129.---
Пане Олеже, дякую, стаття дійсно примушує задуматись. Тепер стосовно суті. Після оголошення вироку (як він виносився і які підстави для цього були всім зрозуміло, окрім ботів на форумі, це очевидно) для мене ключовим було, скоро доберуться і до маленького українця. Якщо ТАК могли чинити с одним с відомих політиків у всьому світі (бажающих побризкати жовччю прошу не турбуватись), то що чинитимуть с простим смертним?? Але ми змовчали, тому вбили нещасного Ігоря Індила, тому пачками виправдовують мажорів, виносячи ім виправдовувальні вироки і т.п. Тому нарікати нема на що, бо якби на другий день після вироку ми вийшли на вулиці, то очевидно ця свора при владі трохи злякалась би. А так вона (ця свора) відчуває себе безкарною.
IRINYK _ 21.02.2013 11:36
IP: 93.72.51.---
А ведь могла бы на весь мир честно заявить:"...ДА,я единолично подделала те Дерективы КМ чтоб спасти замерзающую Европу!И Дубина мне помагал спасать!!!"Я бы зауважал!!!А власть-не уважаю,ибо позволяет ей и на зоне быть над Законом из-за неконфискованных вонючих газовых миллиардов!Пока лежит,наверняка копеечка регулярно падает за "правильно" подписанные газовые соглашения-2009,так что не стоит за нее убиваться...
Romko IF _ 21.02.2013 10:56
IP: 89.162.240.---
Андрей Козорог:
Згідний з усім сказаним...
Takozh _ 21.02.2013 10:55
IP: 176.8.134.---
Патова ситуація для України. Ми як барани дивимось на дошку і перекладаємо ходи, ось було так, а потім... В цей час розпочинаються в світі наступні партії, але нас немає. Ми не виграли, не програли – ступор. Потрібна якась дія, що дасть сигнал суспільству – риска, йдемо далі.
Спроба "злити" Тимошенко через суд – найгірше, що могло спасти на думку владі (хтось же йому радить).
Поки Юля тримається в межах дипломатичної пристойності і потроху огризається, мавпи все наполегливіше колупають гранату. Що воно їм дасть хоч би пояснили.
Romko IF _ 21.02.2013 10:51
IP: 89.162.240.---
я не вважаю, що увязнення Тимошенко це -"перевернула уяву вільної й не вільної України про права людини в ув'язненні на охорону здоров'я".
нічого не переверталося все залишилось як було, всі ясно бачили і знали що робиться в тюрмах України. це Юлія Володимирівна нічого про це не знала, як і більшість чиновників-крадіїв!
Я взагалі не вважаю ЮВТ лідером супротиву, чи людиною яка буде щось ламати!
її плачевна справа це БІЗНЕС – і нічого особистого!
Я просто не вірю, що в ті (та й зараз) часи могли до влади прийти чесні люди – ВІДПОВІДАЛЬНІ законотворці! Те що зараз робиться це БІЗНЕС!
ЮВТ не політвязень, а бізнесвязень...
Северянин _ 21.02.2013 10:45
IP: 193.138.246.---
Андрей Козорог:
Это точно. Неприлично выглядят все стороны этого процесса. Одна неприлично-гламурно, другая тупо неприлично.

Автору – А ведь Вы лично очень давно в защиту ЮВТ не писали. Так перекопируете чужие тексты и подбрасываете в огонь.
Андрей Козорог _ 21.02.2013 10:40
IP: 109.162.51.---
Мы в Украине живем в Средневековье.
Вы что думаете что карательная система созданная коммунистами умерла? Насмешили.
Она просто боиться гласности и известности обвиняемого. Если такое, что вытворяла Юля, сделает Сантехник Иванов где то в селе Махновом то он не только оденет робу но и подпишет все что ему дадут вплоть до убийства Кеннеди. Потому что он из касты "Биомасса Украины"
Так что если бы не камеры журналистов и известность вашей Леди Ю из касты "Господ", так называемой, она бы и не рыпалась. И посильнее ее ломались. У нее даже не хватило смелости, в эпоху открытости и гласности, продолжать голодовку. Сдалась.
А В. Черновол и другие дисседенты голодали неделями и к ним не ездили президенты с Европы.
Потому что главное это высокая идея! За высокую идею возможно идти на смерть.
А у вашей Юли идея это власть и почет. Это низменные хотелки, которые все хотят. По этому она никогда не будет идти до конца, рисковать. Потому что мертвой она свои хотелки не увидит
ingul _ 21.02.2013 10:31
IP: 195.5.108.---
Непоправимой ошибкой было бы перешагнуть через судьбу Юли. Перешагнуть через ее самопожертвование. Почему? Кроме причины моральной есть и рациональная. Соглашение подписано. Палачи торжествуют, укрепляют позиции. Начинается процесс ратификации, растянутый во времени и...... соглашение не ратифицируется целым рядом стран.
НадіяЄ _ 21.02.2013 10:26
IP: 82.207.35.---
"Не знаю, як у кого, але після винесення вироку Юлії Володимирівні, я не можу позбавитися відчуття"...А я не можу позбутись відчуття, що ці два Зла, які затіяли між собою війну за "корито", чим для них обох є Україна, посадили за грати весь народ України...
Уряд реформ392 Aтака Путіна1186 Корупція1287 Україна та Європа1064 тітушки18
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter