Вікторія Сюмар забула про четверту й головну – Юлію Тимошенко. Вона і є ключовим претендентом
Так сталося, що з "поздним зажиганием" прочитав статтю Вікторії Сюмар "Їх лишилось троє"... Вікторія глибоко й прискіпливо, в'їдливо та критично аналізує шанси опозиційних кандидатів здолати Януковича на президентських виборах 2015 року. Кого цікавлять подробиці, той може зазирнути сюди. Але цього разу диявол криється не в деталях, а в загальному підході шановної авторки, яка рухається в загальному мейнстрімі викреслювати з кола кандидатів в Президенти Юлію Тимошенко. Це при тому, що за сукупністю різних критеріїв Ю. В. краще, ніж будь-хто інший, готова до того, щоб взяти на себе відповідальність за долю країни.
Чи воно у всіх по Фрейду, чи ми не вміємо уважно читати Конституцію, але стаття 103 цього документу, яка вичерпно описує, хто має право стати главою держави, жодних обмежень для Юлії Тимошенко не встановлює. "Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою".
Й анічичирк ані про Качанівську колонію, ані про Харківську лікарню! Конституція – це Основний закон, тобто всім законам закон, в тому числі й Закону про вибори Президента, четверта частина статті 9 якого встановлює додаткове обмеження, яке Конституцією не передбачено і явно їй суперечить. На це неясно поки що куди можна поскаржитись, але Конституція дає Юлії Тимошенко безсумнівне право кандидувати, а заперечувати цей очевидний факт означає йти у фарватері фобій, мрій, фантазій та побажань Віктора Федоровича.
Якщо покладатися не на Конституцію, а лише на монаршу волю, то єдиним опозиційним кандидатом залишився би лише Симоненко. Якщо Віталія Кличка Янукович визнає настільки ж небезпечним для себе, як і Юлію Тимошенко, він, напевно, дасть команду не реєструвати і його, спираючись на норму про десять років проживання в Україні. Такий сценарій не можна ігнорувати, оскільки про нього написав добре поінформований про політичні плани своїх власників сімейний "Взгляд", а свою думку обґрунтував коментарем колишнього голови ЦВК Михайла Рябця. Але це не означає, що політичні аналітики, будь-то Вікторія Сюмар чи Олег Медведєв, не повинні розглядати Віталія як кандидата в Президенти. Те ж саме стосується і Юлії Тимошенко.
Переконаний, що і "Батьківщина", і УДАР боротимуться за своїх кандидатів разом з виборцями, які їм симпатизують. Відтак, шанси Юлії Тимошенко взяти або не взяти участь у виборах є не гіршими, і не кращими, ніж у інших опозиційних претендентів, будь-який з котрих в умовах автократії може зіштовхнутися з реальними чи надуманими перешкодами в реєстрації у якості кандидатів.
Хотілося би, щоб це брали до уваги і політичні аналітики, і соціологи, які або взагалі викреслюють прізвище Тимошенко з анкети, або вперто ставлять від "Батьківщини" двох кандидатів, що розпорошує виборців цієї партії між Юлією та Арсеном та викривляє картину на користь інших опозиціонерів.
Демократичному табору завжди бракувало дисципліни, але я не думаю, що дійде до того, що "Батьківщина", УДАР чи "Свобода" повиставляють по два кандидати кожна. Принаймні я переконаний в тому, що Тимошенко та Яценюк ведуть один до одного чесну гру і до переможного фіналу виборчої кампанії дійдуть однією командою, де кожний зіграє свою важливу роль.
