Cлідство веде ГПУ. Детективні подробиці перебування Яценюка на книжковому форумі
Бігме, не збирався писати блог про візит Яценюка на Львівський форум видавців. Маю до цього хлопа певне відношення, то хтів, аби не казали, ніби відробляю шмат хліба чи ковбаси. Однак, моє улюблене видання "Газета по-українськи" щойно ввело мене в стан, про який кажуть "отетерів" і я змусив себе усістися-таки за клавіатуру.
Минулого тижня свої претенезії до ГПУ висловив у вузьких фейсбуківських колах, однак тепер мушу винести це наше полюбовне сміття на ширший загал. Ось що я написав: "Газета по-українськи" веде витончену інформаційну війну протии опозиції. За останній рік важко пригадати число, де б не перепало на горіхи комусь із парламентських опозиціонерів. Якби я працював на ПР, я би їм порадив взяти цю газету на щедре фінансування. Одна річ, коли кістки опозиціонерам перемивають в "Сегодня", і зовсім інший ККД, коли опозицію атакують у формально опозиційному виданні, яке перманентною критикою влади втерлося у довіру до опозиційних виборців. Днями з'ясував, що врятувати Україну від Януковича не зможуть ані Тимошенко, ані Яценюк, ані Кличко, ані Тягнибок. Країну врятує Гацько. Щоправда, поки що він навіть не зміг вивести свою партію на вибори, а округ з тріском програв Терьохіну. Політиці, звісно, потрібна свіжа кров і постійне оновлення, але прикро, щоб будь-який претендент на вхід в світ опозиційних політиків починає свій шлях з того, щоб максимально очорнити вже наявних опозиціонерів"...
Не те, щоб я проти критики опозиції – "нам песня строить и жить помогает". Ае поділяю заклик Юлії Тимошенко, який пролунав в її інтерв'ю "Українській правді", не "забивати опозицію до смерті"
Обуренню авторів видання не було меж. Авторки хустками затулили собі носа, аби не чути сморіду цього опозиційного політтехнолога, як каже Чаленко, "бютовского плута и негодяя". Втім, дискусію ми завершили доволі мило, і я абсолютно щиро закликав аудиторію передплачувати це видання, тому що як справжній профі Володимир Рубан зробив мало того, що надвзичайно цікавий і популярний, так ще і україномовний продукт. Це не якась там "толстушка-"Комсомолка".
А тим часом шановне видання у припадку "любові" та "об'єктивності" до "Батьківщини" переплюнуло само себе. Спасибі, що про присутність Яценюка на форумі згадали, та ще й безкоштовно. "О 14-00 на першому поверсі починають штовхатися. У супроводі невисокого охоронця в цивільному та журналістів із телекамерами заходить лідер партії "Батьківщина" Арсеній Яценюк. На форму проводить близько години – переважно біля свого стенду "Відкрий Україну!". Його книжку "Банківська таємниця часів помаранчевої революції роздають безкоштовно".
Що робить честь авторці репортажу Ользі Швед, в її пасажі про Яценюка є навіть трохи правди. Дійсно, на Форумі був. Так, у приміщення зайшов, а не заповз. І книжку про те, як будучи в.о. голови НБУ Яценюк спромігся не допустити обвалу гривні під час найгострішої в новітній історії України політичної кризи, дійсно роздавали безкоштовно. Якщо поширення кількох десятків екземплярів, які дійшли до наших днів, будучи загубленими десь у партійних коморах, взагалі можна назвати розповсюдженням. Вони радше були декораціями для стенду Фонду, який зробив непоганий фінансовий внесок у Форум, а взагалі вже не один рік підтримує переклади укрсучліту іноземними мовами. Але тим, хто просив, книжку дійсно давали безкоштовно, бо ж моветон брати гроші за пожовкле видання середини минулого століття.
З іншим – готовий сперечатися. Маю метр вісімдесят, і вищий за мене охоронець не може бути невисоким, якщо, звісно, сама авторка не двохметрова. Біля власного стенду Яценюк пробув не "переважно", а не більше десяти хвилин. На форумі провів не близько години, а чотири. Почав з автограф-сесії авторів збірки "Історія України" (підходив до Винничука, якого похвалив за його знаменитий вірш; до Дереша, разом з яким пригадали якусь давню зустріч; до Процюка, котрий написав біографію кохання найвидатнішого яценюкового земляка Стефаника; до Куркова). Обійшов всі три поверхи, купив десятки книжок, спеціально "затарився" для дітей. В автограф до Матіос вишикувався у загальну чергу, аж поки Марія не змахнула руками, неначе крилами, і не витягла його до себе. На виході поспілкувався з Капрановими й отримав їхні автографи на ілюстрованій історії. А на вході поприколювався над ряженими гопниками Мухарського, і хоча "Жлобологію" купив, на виставку зайшов через загальну чергу та касу. Штовханина, яку йому приписала авторка, виникла в принципі задовго до того, бо людей прийшло на виставку багато: львівяни, по-перше, тягнуться до книжки, а, по-друге, все ж таки мають симпатії і і до Яценюка. На відміну від ГПУ, Галичина малює собі образ опозиції не лише чорними фарбами.
PS. Дорогою да аеропорту Яценюк заїхав на презентацію перекладів богослужбової літератури українською мовою, яку проводив Патріарх Філарет, з благословення якого або яким особисто перекладено вже сотні видань.
Репортаж про візит на форум – тут
