З регіоналами зовсім зле: забули про коліно свого боса...
Кілька тижнів ПР ширила чутки, ніби Янукович і не проти був би якось вирішити питання Юлії Тимошенко, але ж вона, напевно, не захоче їхати на лікування. Своїм листом із принциповою згодою пристати на пропозицію Пета Кокса та Олександра Квасьнєвського Юлія Володимирівна заскочила Банкову зненацька, і спікери від ПР на ток-шоу мусили повертати розмову в інше русло.
Вони вдалися до високо-соціального пафосу. Мовляв, велике цабе лікуватися за кордоном, коли більшість хворих не може собі цього дозволити навіть у себе в країні. Якщо лікувати, то всіх ув'язених, а не одну! Яка ганьба не довіряти вітчизняним медикам!
Ясно, що апеляція до рівності та справедливості завжди безпрограшна. За принципом "сам дурак", варто було би нагадати Олійнику та Богословській, що коліно Віктора Федоровича відрихтовано в Іспанії, та навіть алтайські шамани в боротьбі за такого VIP-клієнта виграли в українських ескулапів.
Однак, історія з "лікуванням Тимошенко" – це питання абсолютно не медичне, а політичне. В Європі придумали паліативно-компромісний варіант звільнення Ю. В., який дає можливість Тимошенко вибратися з-за грат, Януковичу – зберегти обличчя, а Україні – отримати угоду з ЄС.
Глибоко переконаний, якби не загроза зриву угоди про асоціацію з ЄС, Юлія Тимошенко – хоч і насправді хвора, хоч і реально потребує серйозного лікування – не погодилася би на виїзд, а терпіла би з останніх сил, зчепивши зуби від болю. Хоч рік, хоч два. Та хоч усі сім! А зеленим коридором в Борисполі її зваблювали ще до арешту – не скористалася, бо не "робкого десятка".
Важливішим, ніж скальпель та пігулки, для неї є повна правова та політична реабілтація. "Лікуватися" ж вона готова лише для того, щоб "розрядити ситуацію напередодні саміту Східного партнерства". Сказано в листі гранично ясно: "Заради успішного Вільнюсу і успішної України, заради історичної та доленосної Угоди з ЄС я готова прийняти таку пропозицію.... Ще в листопаді 2011 року я публічно звернулася до європейської спільноти з проханням не ставити підписання Угоди в залежність від мого ув'язнення. Я просила "народи, парламенти та лідерів ЄС не допустити, щоб розчарування Заходу Януковичем поширилося на Україну". Я пояснила, що не хочу, аби європейське майбутнє моєї країни постраждало з будь-якої причини, тим більше через мою долю".
Ясно, що політики тут більше, ніж медицини.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.