Не все те цензура, що блищить...
Не все те цензура, що блищить. Борці за свободу слова вже досхочу напилися крові Стеця, ситі нею, "зважені та щасливі". В принципі цей переполох зрозуміти можна: ті, хто обпікся на молоці, дують і на воду.
Та дуже легко боротися з цензурою з боку влади, коли цензури нема і за нинішньої політичної системи та настільки широкої коаліції бути не може апріорі. Тому несамовита і нестямна атака на Мінінформ нагадує штурм вітряків. Хороший піар, до речі: слава про відповідний подвиг Дон Кіхота гуляє світом вже понад 400 років, з часів молодого Сагайдачного.
Нині не багато мужності треба, щоб критикувати владу. Власникам телеканалів від влади за це нічого не буде. А журналістам за це нічого не буде від власників каналів.
Тим часом ще ніколи раніше власники так масово, цинічно та відверто не юзали належні їм телеканали для власних політичних маніпуляцій, як роблять це тепер кожного Божого вечора. Та тут нам всім неначе повилазило і позакладало. А це ж вам не на Стеця кидатися! Це не піаритися на темі боротьби з міфічними загрозами, а вирішувати реальні проблеми.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
