Коли цивільні особи звинувачують офіцерів у бойових втратах і подають до суду, армію можна спускати в смітник – Карбер на РС
"Американський військовий експерт доктор Філліп Карбер приїхав в Україну увісімнадцяте. Перші 17 разів він їздив у зону АТО і готував доповіді для американських військових, а сьогодні за запрошенням свого уряду збирає матеріали щодо модернізації української армії і можливості використання її бойового досвіду підрозділами НАТО. Разом із генералами Генштабу Карбер аналізує бойовий досвід і вказує на необхідні напрямки модернізації. Експерт відстежував бойові дії на сході України з самого початку, і те, що українські військові зупинили наступ Путіна на сході, він називає чудом...
Дуже цікаво спостерігати, як змінилася ваша армія. Усі приїзди я намагався бути максимально близько до ваших військових – спав поряд із ними, обідав і ходив у патруль. Тільки так можна було зрозуміти, що насправді відбувається – на передовій.
Враховуючи стан армії на початку війни, рівень підготовки бійців, кількість техніки та інші її досягнення – це чудо. Ваші бійці спромоглися зупинити Путіна! Звісно, він міг атакувати більшими силами, але все одно це чудо.
Півтора роки росіяни, можна сказати, тренували українську армію, і тепер це зовсім інша армія! Звісно, Росія може посилити натиск, задіяти авіацію чи навіть використати ядерну зброю. Але якщо вони продовжать нинішню тактику, то нічого не досягнуть. Я спілкувався з усіма командирами бригад на передовій, і нема жодного, під керівництвом якого я чи мій син не були б готові служити
Якщо люди без військового досвіду почнуть звинувачувати офіцерів у військових втратах, ця країна приречена, а її збройні сили можна буде викинути на смітник.
Якщо генерал посилає літак із 50 людьми, і цей літак збивають – це, звісно, трагедія, не менше. Але що тоді робити із полковником, який посилає людей утримувати важливе перехрестя, і вони потрапляють під "гради"? Судити його? Що робити із сержантом, який посилає бійця із повідомленням в штаб, а той потрапляє в засідку?
Утримання аеропортів було вкрай важливим з цілого ряду причин. По-перше, якщо сепаратисти проголошують автономію, то за міжнародними законами одним із показників цієї автономії є аеропорт чи морський порт, і саме тому, до речі, бойовикам так потрібен Маріуполь. По-друге, будь-який аеропорт надав би Росії можливість вести військові дії набагато швидше і оперативно змінювати їхній вектор. І по-третє, сепаратисти нібито намагалися створити власні повітряні сили – Росія передала їм кілька літаків. Тому утримувати аеропорти було важливим.
Ще одна успішна операція десантників – це відсіч наступу російських військ у серпні 2014 року. Тоді командувач 95-ї бригади Михайло Забродьский провів наступ вдовж ріки Міус, а 79-та бригада вийшла на трасу Донецьк-Маріуполь. Я б порівняв цей наступ із проривом танкового генерала Аріеля Шарона під час арабо-ізраїльської війни 1973 року. Я також вважаю успішною оборону і відступ з Луганського аеропорту. Відступи взагалі дуже важко проводити під тиском, а потім про них ніхто не згадує як про успішну операцію. Також були успішні операції повітряних сил, наприклад, бомбування техніки, яку росіяни відправляли через кордон сепаратистам, чи евакуація поранених з поля бою силами гелікоптерих підрозділів.
Щодо оборони Дебальцева, з вересня 2014-го до лютого 2015-го, це була успішна операція. Росіяни люблять оточення – вони бачили умовну кишеню Дебальцева на карті, намагалися взяти плацдарм штурмом і втрачали солдат. За моїми підрахунками, росіяни втрачали по десять вбитих і поранених на кожного українця. Я сам бачив, як їхні тіла лежали кількома рядами.
На дебальцевському плацдармі було кілька сотень одиниць техніки – танків, артилерії, тощо. Близько 40% з них залишили там, також не підірвали склади, і росіяни захопили дещо з запасів. Але головне, що зберегли, – це особовий склад. Ціллю росіянин був наступ на Краматорськ, Артемівськ і далі на Харків. Але вони не змогли цього зробити. Чому? Тому що понесли величезні втрати!"
Повністю прочитати цей матеріал можна тут.