Вибіркова толерантність толЄрастів.
Для збереження влади та бодай позірної її легітимності в очах Європи й Америки режим Януковича готовий брати участь у будь-яких підтанцьовках на фінансованих Заходом перфоменсах. Головне, щоб вони не зачіпали економічних інтересів олігархів Партії Регіонів та не суперечили московській пропаганді РускАга мІра. Саме тому данєцкая братва палко вітає ініціативи збоченців на проведення в Києві напередодні Євро 2012 гей-параду, кришує псевдо-наукові конференції нащадків Гебельса, які паплюжать наших національних героїв, та намагаються перекладати відповідальність за нацистські злочини на українців, а також високо догори дере прапор боротьби за права національних меншин з расизмом та ксенофобією. Дарма, що в Україні про проблеми з останнім ні сном ні духом, окрім Арфуша з Шустером ніхто і не чув, а лідери низки європейських держав навперейми заявляють про провал політики мультикультуралізму та гостру необхідність відстоювання національної ідентичності. Для олігархічної за суттю й змістом Партії Регіонів, яка вправно пиляє державний бюджет та намагається гребти під себе усе, що ще не вкрадено, національні й державні інтереси геть не в ціні, тому й розмінюється влада усіх рівнів на них охоче й без застережень.
Наприклад, у Сумах, за сприяння влади вже другий тиждень поспіль не можуть угамуватися полум'яні борці проти расової дискримінації. Спочатку толєрасти водили містом марші, переконуючи всіх спантеличених сум'ян у тому, що вони мають бути гостинними, гречними та запопадливими перед іноземцями. Вони, бачите, навчаючись у наших вишах, піднімають економіку навчальних закладів, а розважаючись на дозвіллі – неабияк стимулюють бізнес. Зрештою, не тих закликають, – за економічними та соціальними проблемами мешканцям міста голову вгору підняти ніколи, не те, щоб руку на іноземця. Он, наприклад, азербайджанську діаспору натолерували так, що на міському центральному ринку Сум не всім українським продавцям місце знайдеться, але наші люди терплять і за шматок хліба ладні у вправно "інтегрованих" в наше середовище іноземців прибирати сміття й тягати непідйомні вантажі. А як взяти магазини чи сферу послуг. Коли наші люди бачать в клієнтах іноземця, то аж мліють перед ним, вигинаються, усміхаються та цвенькають на общєпанятнам тільки заради того, щоб він зневажливо буркнув і залишив "на чай" пару нікчемних гривень. А як толерують іноземців у вечірніх розважальних закладах та просто обабіч дороги наші дівчата, – то боронь Боже навіть згадувати.
Проте, кількість бажаючих захищати подекуди хамовитих зайд в Сумах не зменшується. Причина на це – тривіальна. Фонд сприяння демократії посольства США в Україні виділив щедрі гранти на проект "Суми – територія толерантності". Місце, де відбувся апофеоз схиляння сум'ян до толерантності – міська рада, не залишає щонайменшого шансу засумніватися в тому, хто саме освоїв головну частину американських коштів. Проте, сам "круглий стіл" на задану тему виявився занадто кострубатим, а толерантність, декларована упродовж всього цього часу організаторами заходів – надто вибірковою і геть неприхильною до самих українців.
Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вже не перший рік наголошує на тому, що проблеми расової дискримінації, обмеження прав національних меншин, порушення свободи віросповідання, тощо, в Україні абсолютно надумані, а єдиний вид ксенофобії, який у нас існує у гострій формі – це українофобія. Українці не є господарями у своїй країні і як ніяка інша етнічна група потребують захисту власних національних, соціальних та культурних прав, своєї мови й духовності. Тож, отримавши інформацію про проведення "круглого столу" на тему толерантності з муніципального інформаційного порталу, активісти міської організації ВО "Свобода" вирішили відвідати цей захід для висловлення власної точки зору. Втім, толерантність грантоїдів виявилась актуальною лише до іноземців та місцевих українофобів.
Просторікуючи про права національних меншин та вислуховуючи їхні "проблеми" в Україні організатори заходу демонстративно ігнорували спроби наших дівчат-свободівок долучитися до дискусії. Коли ж українські націоналістки остаточно зрозуміли ціну "американської демократії" та істине лице "європейської толерантності" і припинили той фарс яскравим перфоменсом, – організатори та учасники заходу вдалися до спроб образити та принизити наших активісток. Дехто про це здорово потім пошкодував, але ж не втратив нагоди попіаритись перед пресою та вчергове затаврувати націоналістів.
Особливо цікаво з вуст поборників толерантності звучать слова "смєрть хахлам". Якщо не помиляюся, це говорить колишня депутат міськради, а нині її чиновник Аветітян Сєда Нісаковна. Ось вам і мультикультуралізм та повага до українців. Гадаю, нікому не треба пояснювати, що б зробили вірмени у своїй країні з українкою, якби та дозволила собі подібне у них вдома?
До речі, зривати засідання "круглого столу", як це намаються зараз подати громадськості його організатори, у наших активісток спочатку завдання не було. всі вони йшли з твердими намірами відстоювати свою точку зору у інтелектуальній дискусії з використанням мови цифр та фактів. Проте, не отримавши слова, дівчата витягли плакати, що були підготовлені до акції "Суми – територія українців". Ми провели її у місті ще тиждень тому.
Зараз, використовуючи адміністративний ресурс, дресировану міліцію та кишеньковий суд толєрасти намагаються притягнути секретаря обласної організації ВО "Свобода" Юлію Левченко до адміністративної відповідальності і вже навіть призначили судове засідання. Завтра, у п'ятницю 30 березня о 9-й годині ранку її справу розглядатиме Зарічний районний суд міста Суми. Він знаходиться за адресою провулок Академічний, 13. Всіх свідомих мешканців міста Суми, яким вже у печінках толерантність до іноземців за рахунок українців прошу прийти та підтримати дівчину. Разом ми здатні відстояти свої права та здолати будь-який режим українофобів.
P.S. До речі, за кефір ніхто не шкодує. Шкода за наших журналістів та засоби масової інформації, яким без цього самого кефіру звернути увагу на проблеми українців ні совісті, ні сміливості не вистачає.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
