Вознякохімкізм
10 квітня 2012 року на сесії Львівської обласної ради депутат від ВО "Свобода" Ірина Фаріон виголосила заяву щодо відкритого листа групи "експертних" маргіналів про вилучення ВО "Свобода" з Комітету опору диктатурі. На думку депутата, цей лист "по-перше, лише посилить опозиційну одностайність у засадничих політичних питаннях; по-друге, мобілізує суспільство у боротьбі з кримінальною владою і так недолуго самовикритими її наймитами". Пропоную текст заяви читачам "Української правди":
"Потреба відповіді на писанину з 36-ма стилістичними і граматичними помилками від "групи дослідників, журналістів, редакторів, публіцистів, експертів, активістів, викладачів..." зумовлена лише тим, що перед нами дуже яскравий приклад розпачливих і банальних прийомів боротьби владного криміналітету з об'єднаними опозиційними силами. І хоч ці опозиційні сили сповідують різні ідеологічні цінності, що було, до речі, одним із наскрізних імперативів Степана Бандери, вони об'єднані найвищою ідеєю – очистити країну від олігархічного криміналітету совєцького розливу і повернутися до джерел творення Української Держави, а не колоніяльної території для чужих бізнес-інтересів з вичавленою українською мовою, історією, церквою, культурою, економікою та вбитою лібералізмом традиційною українською мораллю.
Нам відомо, що цей лист капарили останній місяць у владних кабінетах руками "многопишущих слабодухів" (І. Франко), ідейно-духовна вичерпаність яких легко надається до найбруднішої колаборації, як, до прикладу, радник колишнього очільника ЛОДА М. Цимбалюка чужоземний ґрантоїд Т. Возняк та найодіозніші, з абсолютними шлейфами остракізму у поважних наукових колах діяспори Джон-Пол Хімка та Тарас Кузьо. Їхньому опусу варто надати назву вознякохімкізм, за яким повна відсутність наукових контраргументів, ірраціональне озлоблення на людей ідейного пориву та радикального чину, примітивне словоблуддя з демоліберальним димом і попросту тупе, собаче оббріхування своїх найнебезпечніших опонентів, яким і виявилося ВО "Свобода".
Підписанти мали на меті перекласти з хворої голови на здорову повний провал чинної кримінальної олігархії у справі Европейської інтеграції України і звинуватити у цьому, звісно, що "Свободу". Одначе це найкраще спростовує сама европейська реальність, що демонструє стрімке відродження націоналістичних рухів, повний крах ідеології "мультикультуралізму" (як заявила А. Меркель), зміну складу Европарламенту, де після виборів 2009 року кількість депутатів-націоналістів збільшилася втричі. Другий напрям провалу міждержавних відносин Росія – Україна, виявляється, має за причину сам факт існування ВО "Свобода", хоч розвиток цих взаємин триває винятково у площині імперія – колонія, цар Путін – раб Янукович, що зумовлено самою суттю цих тимчасових правителів та залежного від них плебсу.
Не дивно, що "вознякохімкісти" у питаннях внутрішньої української політики можуть безпорадно констатувати лише одне: "Нам нічого сказати тим виборцям, які голосують за "Свободу" і підтримують цю партію через свої расистські, антисемітські чи ксенофобські погляди". Не коментуватимемо, що ці проплачені і слабосилі лакеї, засліплені ненавистю до сотень тисяч вільних українських людей націоналістичного світогляду, не володіють елементарною лексико-семантичною парадигмою виписаних термінів, а хіба щиро запрошуємо зустрітися з нашими виборцями... І наш виборець підкаже, що ці збиті від страху в одну банку хробаки (за Ніцше, якщо ти хробак, то не дивуйся, що тебе розчавили) забули долучити до своєї компанії підписантів на зразок Табачніка, Колєснічєнка, Болдирєва, Бондарєнко та інших рабів чи то блазнів цього режиму.
Щиро дякуємо організаторам та підписантам цього листа, що, по-перше, лише посилить нашу опозиційну одностайність у засадничих політичних питаннях; по-друге, мобілізує суспільство у боротьбі з кримінальною владою і так недолуго самовикритими її наймитами; по-третє, обов'язково пишіть далі, аби могли після виснажливої державотворчої роботи потішатися з вашої глупоти... Свободи не спинити".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.