Лист Олені Притулі
Пані Олено, Цибулько вже не блогер УП і це втішна новина!
На глибокоповажне і шановане серед українців Інтернет-видання "Українська правда" зійшло прозріння! Не остаточне, а лише часткове, проте пересічні читачі сайту й тому будуть дуже вдячні. Бо ж сприймають чи не все, що пишуть Ваші журналісти за щиру правду. З дописувачами авторських колонок та блогерами не все так просто, – зрештою, вони ж не є членами редакції! Проте їхня позиція має бути послідовною, щирою, а найголовніше, – власною. Усім, хто розмінює особисту репутацію на дзвінку спонсорську монету або під личиною моральних інтелігентів нації, професійних опозиціонерів та незаангажованих політологів рве горлянку за антиукраїнський режим, чи щедро зрошує лайном репутацію політичних конкурентів та застосовує брехню як основну маніпулятивну технологію щодо ідеологічних та політичних опонентів на Українській правді місця зась!!!
Цілком логічно, що першим у Вашому викритті та остаточній дискваліфікації серед блогерів став Володимир Цибулько. Цього поета й політолога-хруня, що давно поставив свій творчий хист на службу режиму Януковича, я та мої побратими зі "Свободи" розкусили давно і ще навесні вели з ним жорстку викривальну полеміку на блогах "Української правди".
Будучи надміру емоційною людиною, я все-таки звик у своїх публічних виступах та дописах дошкульну словесну риторику підкріплювати незаперечними фактами, що робив, зокрема, й у своїх розвінчувальних блогах щодо сутності Цибулька. Проте для "Української правди" тоді моїх аргументів виявилось явно недостатньо і у коментарях до блогу "Отак подивишся зблизька на Цибулька... (документальні факти) " Редактор Української Правди 23.03.2012 о 22:54 повідомив мені наступне (мовою оригіналу): "Игорь, ваш блог больше не будет выходить на первой странице "Украинской правды". В последнее время он полон склочных и оскорбительных постов. Удачи вам!"
Тепер, після закриття блогу Цибулька, цілком логічно було би повернути мені право доносити свою думку до українців, які користуються Вашим сайтом, з головної його сторінки. Гадаю, Ви знайдете таку можливість, адже я ніколи не "воював" з Цибульком поетом чи політологом, культурологом Возняком і професором Кузьом. Натомість, шансу викрити їхню справжню "хрунівську" місію в блогах на УП я не втрачав і втрачати не буду. Зрештою, у більшості випадків моя викривальна критика до пристосуванців згодом виявлялася пророчою, – парламентська тушка Фельдман чи хлопчик на побігеньках у Банкової Кушнірук чого лише варті!
Знаючи та цінуючи Вашу принципову позицію (блог українофоба Вадіма Калєснічєнка до уваги не брати), розраховую на перемогу здорового глузду й повернення мені всіх наявних у інших блогерів УП прав. Зрештою, у будь-якого покарання, якщо мова не про судові рішення кірєєвих-вовків у справах репресованих політиків, мають бути справедливі терміни. Щодо мене вони, вочевидь, вже минули.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
