Гостинний двір: як Мінкульт з Кабміном крали архітектурну пам'ятку в киян.

Понад піврічне протистояння громадських активістів з рейдерами-забудовниками на території Гостинного двору у Києві 2012 року стало взірцем рішучості українців у відстоюванні своїх прав та непримиренності до злочинів влади.

За останні 20 років, що я мешкаю в Києві, обличчя столиці змінилося до невпізнаваності. Поруч з відбудовою та реконструкціями незаперечних шедеврів історико-культурних пам'яток древнього Києва Михайлівським Золотоверхим собором, Успенським Собором Києво-Печерської Лаври, Церквою Успіння Пресвятої Богородиці Пирогощої маємо остаточно спотворений скляними банями торговельних центрів та бутафорськими Лядськими воротами Майдан незалежності; еклектичного вигляду, через руйнування доброї половини автентичних будівель, Андріївський узвіз; недореконструйований готель "Лейпциг" на вулиці Володимирській; напівзруйнований з невизначеним статусом та майбутнім замок барона Штейнгеля на Ярвалу. Насправді, прикладів, що свідчать про цілковитий культурний нігілізм усякої київської влади, яку ми мали в столиці за останні 20 років – безліч. Кожен, хто брався керувати столицею дбав радше про особистий фінансовий зиск, аніж особисте увіковічнення в історії Києва, як поборника статусу Києва-культурної столиці країни. Тому й продавали та продають навсібіч нашу з вами спадщину, не зважаючи на, бодай, позірні норми дотримання єдиного столичного архітектурного ансамблю.

Манера окупантів, які не дбають про майбутнє, а намагаються, скориставшись з ситуації поки при владі, награбувати по максимуму, особливо притаманна нинішнім можновладцям. Завдання цієї орди просте як світ: похапцем розрити Андріївський узвіз, натикаючи туди скляних бізнес-центрів, наліпити довкола Софії Київської житлових висоток, позбавивши цим заповідник статусу Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, густо всипати скляними хмарочосами печерські пагорби та знамениті, відміні від Андріївського інші узвози.

А ще вони зухвало, з-під носа киян, намагаються вкрасти без перебільшення серце старого Подолу – Гостинний двір. Без нього, автентичного, уявити Контрактову площу неможливо. З ним, реконструйованим під потреби чергового торговельно-розважального центру, зважаючи на специфічну межигірську естетичну культуру "ординців" уявляти старий Поділ не хочеться, бо стає моторошно і страшно.

Немає сумніву, що усілякі крадіжки відбуваються нині з дозволу та під покровительством "власть імущих" загарбників, які невтомно видають "фількіни грамоти" для легітимізації злочинів. "Узаконення" свавілля щодо Гостинного двору на Подолі розпочалося в 2011 році, коли Український державний науково-дослідний та проектний інститут заходився визначати історико-культурну цінність об'єкта культурної спадщини Гостинний двір, охоронний N872, постанова Ради міністрів УРСР від 6.09.1979р. N442. Підставою для такої сумнівної "експертизи" став лист-замовлення АТЗТ СНРПБЗП "Укрреставрація", яка раптом зайнялася розробленням ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. Очевидно, що потреба досліджувати саме Гостинний двір з'явилася з появою бажаючих прихватизувати об'єкт та земельну ділянку під ним в центрі Києва, тому й висновки горе-експертів не забарилися. За підписами в.о Директора інституту Моложа О.Є, головного архітектора Граужиса О.О, та нач.науково-дослідного відділу Шепітька Н.П побачили світ горе-висновки експертів. Вони стверджували, що Гостинний двір внаслідок кількох реконструкцій у 1990 році остаточно втратив свою автентичність та змінив свої поверховість і габаритні розміри. База для виключення Гостинного двору зі списку пам'ятників архітектури, що перебувають під охороною держави було підготовлена.

Міністерство культури України, яке очолював придворний музика Януковича Михайло Кулиняк, за підписом першого заступника міністра Ю.П. Богуцького миттєво готує пакет документів та проект відповідної постанови Кабінету Міністрів України. 9 серпня 2011 року без зайвих сентиментів щодо втрати чергової архітектурної пам'ятки, без потуг розібратися в експертизах та спробувати перевірити їх достовірність, Мінкульт передає долю "замовленого" рейдерами Гостинного двору до рук Миколи Азарова і вже 15 серпня 2011 року (неймовірна, як для періоду відпусток оперативність) Янович позбавляє пам'ятку архітектури захисного імунітету.

Активна діяльність забудовника на Контрактовій площі, 4 розпочалася не відразу, тому й громадські активісти спохватилися та заходились захищати Гостинний двір 2012 року. Проте влада, як щитом, власні постанови від оскарження захищала ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва спочатку від 21 червня 2012 року, а потім від 26 вересня. Відчайдушні спроби небайдужих громадян столиці змусити переглянути рішення Кабміну були відфутболені під формальними приводами, тому досі найдієвішим способом захистити архітектурну цінність Гостинного двору, яка є очевидною для кожного мешканця столиці не залежно від різних реєстрів та азаровських постанов, лишилася війна з рейдерами-забудовниками. Останню відсіч вандалам українці дали незадовго до Нового Року, коли не дивлячись на застосований проти них сльозогінний газ та кулаки вони викинули бандитів від забудовника геть.

І хоча досі, у передддень Різдва Христового, забудовники на території Гостинного двору не з'являлися, – вони туди обов'язково прийдуть знову. Занадто висока ціна (сплачена?) землі в центрі Києва і занадто велика спокуса освоїти стародавню столичну споруду. Проте, схоже, в наших руках з'явилося щось більше, ніж просто рішучість та бажання відстояти ауру старого Києва.

22 жовтня 2012 року Судова незалежна експертиза України зробила висновок будівельно-технічного експертного дослідження N1-1-92/12. Згідно з ним Зовнішні розміри будівлі в плані Гостинного двору відповідають обмірним кресленням 1972 року. Зміни розмірів будівлі Гостинного двору, відображені у Науково-дослідній роботі Українського державного науково-дослідного та проектного інституту 2011 року та Пояснювальній записці до проекту постанови КМУ "Про виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави" від 09.08. 2011р., на момент проведення дослідження не підтверджуються.





Таким чином, зруйновано всі підстави, на яких понад рік тому Кабінет Міністрів позбавив Гостинний двір статусу об'єкту, який охороняється державою. Вже 8 січня 2012 року я передаю депутатський запит до Генеральної прокуратури щодо розслідування всіх обставин незаконного позбавлення Гостинного двору статусу охоронної пам'ятки, а також до Кабінету міністрів про негайне поновлення скандальної будівлі у списку таких, які захищені на правах національно-культурної та архітектурної спадщини.

P.S. Документу, що розвінчує брехню горе-експертів, чиновників Мінкульту й Кабміну тепер необхідне максимальне опублічування, оскільки, маю інформацію про те, що його намагаються замовчати та проігнорувати. Тож, всіх зацікавлених у відстоюванні справедливості та істинних цінностей журналістів закликаю до поширення цієї інформації. Любителі чорного піару, поширення брехні та наклепів, натомість, можуть і надалі порпатись в брудній білизні та реальними проблемами країни та громадян не перейматись!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.