УКРАЇНІ ПОТРІБЕН СВІЙ АТАТЮРК (можливо, колективний)

Як думаєте, наскільки відважно та потужно буде в різний спосіб воювати за Україну влада, яка під час смертельного протистояння з росіянами не підтримує – навпаки, всіма руками й ногами намагається позбавити й так окупований корінний народ України – киримли – навіть гипотетичних прав на своїй рідній землі, і вже скоро півроку завзято душить телеканал ATR, єдине живе, що в нього залишилося, єдине місце, де цілодобово звучить кримська мова, де киримли мають постійний зв'язок один з одним і дають один одному надію на повернення в Україну? Це для мене простий, зрозумілий лакмус, без будь-якої конспирології. Показник фейковості, нещирості, на жаль, багатьох у цій владі (хоча й порядні люди там є). Якостей, які й під час миру дуже сумнівні, а уж під час війни...

Це я, власне, до чого. Україні потрібен свій (можливо, колективний) Ататюрк, у самому хорошому, раціональному сенсі. Не диктатура, а чесна, ефективна, патріотична військово-політична еліта. І я вірю, що вона буде. Не тому, що я так хочу, а тому, що іншого варіанту вижити й перемогти, здається, нам історія не залишила.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.