МАСОВАНІ АТАКИ НА ЄДНІСТЬ І НА СВІДОМІСТЬ. Ризики в нас загальні, а не ''цивільні'' й ''військові''
Геть ТЦК з вулиць! Щоб не чіпали й не дратували ухилянтів.
Геть усі військові обʼєкти з населених пунктів! Щоб не наражали цивільних на небезпеку.
Що далі? Геть ЗСУ з України, щоб не заважали нам мирно жити?...
Ці масовані атаки рівною мірою спрямовані як на знищення військових обʼєктів, промисловості, логістики тощо – так і на деморалізацію суспільства.
Але боротьба України за існування – не лише наша спільна справа, але й наш спільний ризик. У якому не можна порівняти Військових і цивільних за його ступенем, але за фактом це так і є.
Так було, так є й так буде, допоки Україна виборює своє право на існування. Так, усі ризики треба зменшувати, наскільки це можливо, але позбавитися їх нереально. Думати про це – дурість. А вимагати цього – зрада Війська суспільством.
Якщо хтось почав мати сумніви щодо цього обʼєктивного факту, ба більше – на цьому гайпувати, значить атаки ворога мають подвійний успіх. І це аж ніяк не зменшить їхню кількість, а навпаки.
Те саме можна сказати про фото й відео з місць ворожих влучань у режимі онлайн. Оприлюднювати їх через знервованість чи бажання гайпонути в соцмережах – дурість, яка по факту дорівнює злочину. Це аж ніяк не допомагає нам, у тому числі психологічно, але дуже допомагає ворогу.
В Ізраїлі є частина інформації про війну, яку публікують лише з позначкою "дозволено цензурою". У нас на 5-му році великої війни немає навіть такої ментальної "позначки" в головах у цивільних журналістів, а про решту – годі й казати.
Ворог і надалі каратиме нас усіх за таке ставлення до реальності, до Військових і до війни.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
