AMNESTY (FOR RUSCISTS) INTERNATIONAL, ГЕТЬ З УКРАЇНИ! Адвокатам рашизму в нас не може бути місця

В Amnesty International Ukraine, здається, остаточно переїли лівацьких грантів разом із російськими. Пора на вихід, пристосуванці, – цинічні корисливі адвокати діавола та вороги людства. Я чудово пам'ятаю, як ви навмисно викреслювали зі свого щорічного звіту 2016 року всі згадки про те, що репресії в Криму мають переважно ентічний характер і цілеспрямовані в першу чергу проти корінного народу – кримських татар. Хоча в звіті про порушення прав людини в Криму всі кейси були кримськотатарськими, крім пов'язаного з ними ж кейсу Миколи Семени, який підтримав нашу Громадську блокаду Криму, і все було очевидно навіть сліпому. Але не бездушним грантожерам з Amnesty.

Ви спотворювали істину, бо боялися, що вам закриють вашу бездонну грантову кормушку в москві. Я памятаю як мені це сором'язливо пояснювали деякі ваші працівники в приватних розмовах. Але сьогоднішнім учинком ви перейшли останній моральний рубікон і не маєте право більше знаходитися на українській землі.

Прошу Володимира Зеленського, Олексія Данілова, Раду національної безпеки і оборони України, Службу безпеки України заборонити в Україні діяльность цієї відкрито працюючої в інтересах геноцида украінців і знищення нашої країни організації.

Тут моя стаття в УП 6-річної давнини про цим свідомих маніпуляторів, якщо вам цікаво:

Тобто сьогоднішній людожерський вчинок – зовсім не помилка й не випадковість. Це – багаторічна системна робота цієї фейкової правозахисної організації на свою кишеню та російський рейх. До речі, керівництво Amnesty International, включно з росіянами у своєму складі, комфортно почувається в Лондоні. А має горіти пеклі разом із путіним.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.