6 січня 2012, 21:06

З різдвом Людини!

Для Ісуса світ був простим. Фарисеї, садукеї; пан Савік, пан В'ячеслав.

У Храмі Єрусалимському Христос наклепав декотрим "умільцям бізнесу", бо мав підтримку революційних мас. А от у Києво-Печерській Лаврі Його скрутили б на місці, і особисто отець Павло писав би заяву в міліцію.

Про це ще безбожник Достоєвський здогадувався, тільки боявся сказати.

Син Людський, Син Божий. На розборки довкола цього подвійного терміну класична Церква витратила, між іншим, майже вісім сторіч. Вісім, друзі! Розборки, зауважу, були цілком типовими: тих, хто програвав, замуровували в асфальт. Іноді – буквально. Монофізитів і монофелитів (що, не чули про таких? Погугліть). Аріян і несторіян. Врешті-решт, православні та католики теж із задоволенням закопали б одне одного – от тільки географія не дала.

Ісус міг бути ким завгодно, але навряд чи Він бажав саме цього.

Той, кого ми знаємо під іменем Ісуса, хотів зробити просту справу: позбавити свій маленький народ невігластва, накинутого цьому народові людьми, що привласнили право на тлумачення Істини. Перечитайте Євангелія. Це очевидно.

Проте Його уроки впали на надто благодатний грунт. Зерно Правди зогнило, не встигнувши вирости. Дурість людська виявилась безмежною – на відміну від Правди, котра завжди знає, де пролягає Її кордон.

Не в змозі опанувати Слово Христа, люди приписали це слово Богові. Це був геніальний хід. Всі знали, що спізнати Бога неможливо – а отже, Слово мудреця Ісуса більше не потребувало розуміння. Воно потребувало тільки віри.

Так виникла Церква – організація, призначена для ліквідації змісту Слова на користь возвеличення форми слів.

В чому ж тоді подвиг Ісуса? Я скажу.

Він був мудрий, і, безумовно, передбачав, що все вийде так, як вийшло.

І, попри те, Він ризикнув.

Слава Йому!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про Гебельса та ''акції на захист української''

Думка про "захисників російської мови" як колективного Гебельса – очевидна, і я не запозичував її з нещодавніх матеріалів УП. Це раз. А ось два...

Викриття п...расів

Панове! Ті, котрі, з піною при пащеці, обговорюють блог Андрія Чернікова! Ви всі поїхали дахом. Яка ще, чорти б вас забрали, пропаганда гомосексуалізму?! Де ви її бачили? Ви – ідіоти? Ага, зараз...

Ідеалістові Лещенку (nothing personal, no business!)

Сергій Лещенко – невиліковний ідеаліст. Він пише, що "Україна заслуговує на Януковича", бо, бач, у Facebook усі лають картину Ротка та павлодарську випускницю...

Пам'ятаймо, як це було:)

- И хочу вам сказать, шо эти Межигирья не простые, а наколотые. Люди берут Межигорье, съели – и берут Сухолучье. От! И она тянется и тянется – рука...

Зря я обозвал Колесниченко

Как именно обозвал, видели многие. И многие из этих многих, я так понимаю, считают, что правильно обозвал. Я тоже считаю, что правильно. Я вообще удивляюсь сам себе, что удержался от совсем уж нецензурных эпитетов...

Вадим Колесниченко топчется по трупам ветеранов. ДОБАВЛЕНА ИНФОРМАЦИЯ МИЛИЦИИ!

Народный депутат Вадим Колесниченко, конечно, имеет право нести в своем блоге любую чушь. Не знаю, зачем УП дала ему этот блог – ну да не мое это дело, не так ли...