Радянський КЗпП не для сучасного українця

Трудове законодавство ми успадкували від Радянського Союзу, якого вже більше трьох десятків років не існує як держави. Тим часом, ми й надалі продовжуємо працювати за правилами, які не дозволять людині, яка шукає роботу, та роботодавцю, хто пропонує робочі місця, легко знаходити один одного та визначати умови праці вигідні для обох.

Донедавна регулювало сферу праці та зайнятості населення – Міністерства соціального захисту, а на початку грудня Верховна Рада України ухвалила закон N2168, яким передала ці повноваження Міністерству розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Наразі, Уряд опрацьовує новий законопроект про зайнятість населення та враховує позиції працівників, бізнесу та профспілок.

Україна є лідером з ратифікації міжнародних конвенцій про захист прав найманих працівників, але пасе задніх у сфері їх виконання. Ми не маємо намірів порушувати підписані стандарти, навпаки, захищаємо фундаментальні права робітників. Тому чутки про обов'язковий 12 -ти годинний робочий день, скорочення терміну лікарняних, можливість звільнення вагітних та працівників у декреті – неправдиві.

Що буде і чого не буде в цьому законопроекті?

ГНУЧКІСТЬ

Новий закон навпаки дозволяє вагітним працювати з дому та за гнучким графіком. Фактично – працювати дистанційно і мати соціальні та інші гарантії працівника. Це новий підхід законодавства – врегульовувати баланс між материнством і кар'єрою. Те саме стосується пенсіонерів та інвалідів, для яких є пропозиції на ринку, але застаріле законодавство не дозволяє встановити гнучкі умови роботи.

ДОГОВОРИ

Ми пропонуємо свободу вибору за домовленістю між роботодавцем і працівником. Безстрокові та договори на певний строк будуть. Працівник зможе зафіксувати штраф чи компенсацію в разі порушення домовленостей з боку роботодавця. Або розмір матеріальної та моральної шкоди. Усе це – письмово і окремо для кожного працівника.

ЗВІЛЬНЕННЯ

Роботодавці, насправді, давно знайшли лазівки для незаконного звільнення працівників. Маніпуляції з реорганізацією, фіктивні скорочення уже нікого не дивують – це тільки ширма для незаконних звільнень та тиску на працівників. Тому наша пропозиція за новим законодавством – в разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця – роботодавець повинен виплатити грошову компенсацію, розмір якої залежить від строку попередньої співпраці з працівником. А ще – працівник зможе звільнятися за власним бажанням без обов'язкового відпрацювання двох тижнів.

ТРИВАЛІСТЬ ДНЯ

У новому законі зберігається звична норма про тривалість робочого тижня у 40 годин. Але також є пропозиція, що дозволяє домовлятися про гнучкий графік роботи. Наприклад, що частину робочого дня працівник працює віддалено, іншу частину – в офісі. Тривалість дня визначають взаємні домовленості, а час відпочинку між робочими змінами повинен бути не менше 12 годин. Для тих же, хто хоче працювати менше 40 годин на тиждень, буде можливість домовитися про оплату пропорційно, як і про решту умов роботи.

ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ТЕРМІН

Випробувальний термін встановити для всіх категорій працівників – справедливо. Частина так званих пільг для певних категорій працівників, серед них і відсутність випробувального строку, робить їх небажаними для роботодавців і часто не дозволяє працевлаштуватися офіційно. Новий закон позбавляється від застарілих дискримінаційних норм, а випробувальний термін – і для працівника стане можливістю придивитися до майбутньої роботи, колективу, керівництва, адже не лише роботодавець обирає працівника, але й працівник роботодавця також.

ПІЛЬГИ

Пільги залишаються! Для бійців АТО/ООС, вагітних жінок, матері/батька у декреті (до 3 років), осіб із інвалідністю та неповнолітніх. За мобілізованими до Збройних сил бійцями зберігається робоче місце та виплати на час служби. І якщо зараз пільговики виглядають тягарем в очах роботодавців і їх просто намагаються не брати, то новий закон зважено підходить до встановлення переваг – кожен з пільговиків зможе влаштуватися на роботу, якщо матиме таке бажання.

ПРОФСПІЛКИ

Профспілки зберігаються і будуть працювати. Вони навіть отримають ширші можливості домовлятися з роботодавцями та працівниками. Але робота профспілок має стати ефективнішою, аніж щорічна роздача подарунків до Нового року, видача обмеженої кількості путівок "для обраних" чи організація страйків "під запис явки усіх". За новим законом профспілки стануть ефективним інструментом посередництва між роботодавцями та працівниками там, де це є виправданим та необхідним. Тому робота профспілок буде регулюватися окремим законом, який також невдовзі буде розроблений.

НЕФІКСОВАНИЙ ЧАС

Новий закон вводить поняття нефіксованого робочого часу. Тобто легальнізує найм персоналу, чиї послуги потрібні нерегулярно. Наприклад, вантажників, майстрів з ремонту обладнання, додатковий персонал під час "завалу", які зараз працюють повністю неофіційно і без гарантій. "Халтурка" перестане нею бути, бо працівник зможе поєднувати роботу на кількох підприємствах і обирати собі більш вигідні умови праці. А за найкращих працівників роботодавці "заманюватимуть" кращими умовами і вищою оплатою.

УЧНІВСЬКИЙ ДОГОВІР

Ми пропонуємо ввести поняття "учнівських, строкових та інших гнучких форм трудових договорів". За учнівським договором можна буде працювати з 15 років (дотепер – з 14 років) та поєднувати роботу з навчанням. Нарешті буде вирішена проблема – "щоб влаштуватися на роботу треба досвід, а де його взяти, якщо без досвіду ніхто не бере". Учні та студенти отримають легальну можливість знайти роботу і отримати підтвердження про це. Навіть, якщо навчаються на денній формі.

ТРУДОВА КНИЖКА

Трудові книжки не скасовуються, а переводяться в цифрову форму. Йдеться лише про те, що пред'являти "трудову" за місцем роботи більше не буде потреби. Інформація про трудовий стаж українців ще з 2000 року зберігається в електронних реєстрах. Саме з цих баз майже 20 років поспіль використовуються дані для розрахунків пенсій та інших соціальних виплат. Працівники, які надалі хочуть користуватися трудовими книжками, зможуть це робити. Але для тих, хто хоче вести тільки електронний формат з'явиться така можливість.

Завдання нашого Уряду – впроваджувати реформи для людей, а Мінекономіки – забезпечити українців робочими місцями та високим рівнем заробітних плат. Рухаємось лише в тому напрямку!