Південно-осетинський привіт Кремлю
У Південній Осетії відбулися "вибори". З точки зору міжнародного права, вони є нікчемними. Це – позиція міжнародної демократичної спільноти, бо не можуть апріорі визнаватися "вибори" на частині окупованої іншою державою території.
Але справа навіть не в цьому. Жителі Південної Осетії, силою захопленої Росією, не схотіли скоритися "высочайшему повелению" з Москви та підтримали опозиційного кандидата. В "первопрестольной" гевалт, шукають винних, здирають погони. Ніяк не можуть зрозуміти, чому у відповідь на "визволення" отримують фігуру з трьох пальців.
Все дуже просто: "ощасливлені" російським військовим чоботом (та й просто "братньою любов´ю") народи віддячують одним – ненавистю до попередніх та створюваної тепер неоімперії. Так було і буде. Бо всі країни і народи, що поряд, цю "політику щастя" вже не раз випробовували на собі.
Мене цікавить інше. Коли ж нарешті загрозу цієї політики побачать й ті, хто трохи подалі. Маю на увазі ЄС і НАТО. Може, вчорашній запуск Калінінградської РЛС щось підкаже. Чи треба, щоб обов´язково чимось важким "шарахнули"? Коли нарешті ці поважні структури спроможуться на розробку (а головне – реальне втілення у життя) якоїсь спільної лінії щодо "неовизволителів" і будуть справді демонструвати єдині стандарти? Щоб не тільки для інших, але й для себе.
А південним осетинам вихід продемонструють грузини. Я знаю, вони зробили висновки зі своїх помилок минулого і розвернулися у правильному напрямку. Ще трошки і жителі Південної Осетії на власні очі побачать, де краще: в голодній окупації чи на ситій волі.
І надішлють ще один привіт до Москви, "з любов´ю".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
