30 вересня 2009, 14:18

In memoriam. Павло Романович Попович

Это так грустно, что я даже не знаю, что тут сказать...

Мне казалось, он будет жить вечно...

Коментарі — 13

sergm _ 30.09.2009 23:14

IP: 93.74.75.---

:'- (

Відповісти | З цитатою

zuof8 _ 30.09.2009 20:58

IP: 95.134.10.---

Вічна Вам пам'ять, Павле Романовичу!

Відповісти | З цитатою

bmi _ 30.09.2009 20:31

IP: 212.3.111.---

Болт:
+ 100

Відповісти | З цитатою

Болт _ 30.09.2009 18:59

IP: 77.122.230.---

Это было время искренной мечты.

Тогда человечество вдруг почувствовало себя единым в своем стремлении к звездам.

Эти парни из первого отряда космонавтов своими простыми открытыми лицами вложили в души нас простых мальчишек и девченок того времени больше чем любые разговоры о чести, целеустремленности, смелости и достоинстве.

Их искренне любили. Не за звания и деньги, не за пиар ради должностей.
Это были не идолы, требовавшие поклонения как нынешние шоу звезды.

Это был пример для подражания в целеустремленности к познанию и открытиям как истенному предназначению человеческой сути.

Их можно не помнить в суете дней, но их след в нашем становлении невозможно не увидеть в глазах их современников детей 50-60 годов.
Мы горды тем, что нам посчастливилось быть очевидцами прорыва в космос.
А качества первопроходцев только добавило исторический авторитет человечеству.

Слава истенным героям-работягам первых трудных шагов космической эпохи.

Вечная память Павлу Поповичу!

Відповісти | З цитатою

Хархама _ 30.09.2009 18:40

IP: 77.88.197.---

От некоторых людей зависит немного. Они просто дают надежду остальным.
От остальных людей вообще ничего не звисит.

Хорошо бы не забыли.

Відповісти | З цитатою

унікум _ 30.09.2009 18:06

IP: 213.169.72.---

Може ви не памятаєте, але космонавт Попович, повернувшись із свого першого космічного польоту, скрізь підкреслював, що він – українець. А в космосі, під час польоту, співав українські пісні – "Дивлюсь я на небо", наприклад.
В кінці 1980-х та в 1990-х він очолював Товариство українців Росії "Славутич", приїжджав на І збори Народного Руху, але через якесь непорозуміння не потрапив туди.
Мені довелося в 1992 році цілий день спілкуватися з ним – чудовий був чоловік!
Хай царствує.

Відповісти | З цитатою

Осмомисл _ 30.09.2009 16:32

IP: 95.134.84.---

ПЕРШІ І ІДУТЬ ПЕРШИМИ.
ВІЧНА ПАМ"ЯТЬ.

зИ ЧИ ВЛАДА ТАКИ ДОПРЕ ПОСТАВИТИ ПАМ2ЯТНИК ЦІЙ ЛЮДИНІ?

Відповісти | З цитатою

gulya _ 30.09.2009 16:16

IP: 93.183.198.---

У кожного з нас в житті була справа, зробивши яку, засинаєш з думкою "завтра я прокинусь в новому світі". Прокидаєшся завтра, а виявляється світ нічого і не помітив.

Наші перші космонавти і радянські, і американські, – це були саме ті обрані, які на ранок "прокидались у новому дні цивілізації".

І Павло Романович – серед них.

Хай з Богом спочиває і втіху знайде його душа.

Відповісти | З цитатою

Black_Sea _ 30.09.2009 16:09

IP: 78.24.72.---

Колись бачив його інтерв"ю у Гордона – дуже цікава та жива людина, яка ніколи не втрачала зв"язків з рідною землею...

Відповісти | З цитатою

Тит _ 30.09.2009 16:00

IP: 194.50.169.---

Ніхто не вічний. Слава Богу, що прожив майже 80. Звичайно, краще якби більше...А з іншого боку, якщо порівняти з Гагаріним, Комаровим та багатьма іншими...Хай спочиває з Богом.

Відповісти | З цитатою

bmi _ 30.09.2009 15:38

IP: 195.24.131.---

... Земля йому пухом... Царство Небесне... Так, це герой! Герой свого часу...

Відповісти | З цитатою

Wold _ 30.09.2009 15:24

IP: 77.123.33.---

как жаль!

Відповісти | З цитатою

Павло Солодько _ 30.09.2009 15:00

IP: 77.239.167.---

Царство Небесне першому українцю в космосі...