Ще кілька штрихів до попередньої теми
Чесно кажучи, не чекав, що скільки учасників цього віртуального процесу відкоментує мій легенький вхід у цей блогерський єрусалим. Приємно, три чорти в шапку! І попри те, що пригодовані блохи старої політичної піни і тут товчуться. Ще й покусувати прагнуть. Але їхня тупа агресія просто смішна, як і вони самі. Лизоблюдів й холуїв завжди плющить від спілкування з самодостатніми людьми. Але це вперше і востаннє я на них звернув увагу, хай хоч і захлинуться у своїй слині. Жирна крапка.
Тепер – щодо нормальних людей. Нормальні, в моїм розумінні, це першочергово люди з почуттям гумору. Наприклад, які зі звичайної комп'ютерної "очепятки" здатні цілу дискусію розвинути. За це дякую – тепер слово "наВпрямок" я вживатиму в своєму лексиконі, воно справді мені "зазвучало". Лише відповідним змістом наповнити треба. Тут вже буду вдячний окремо – за побажання.
До речі, мені подобається вигадувати нові слова. Наприклад, я запустив у літературний обіг такі штучки як "жахливчик" і "бухельце". Правда, високошановна Вікторія Стах на другий витвір теж претендує. Але тут я тільки "за" – а чим ми з нею не "Бойль-Маріот"?
Тепер до основної теми – якщо виникла дискусія, значить, вона когось зачепила за живе. Питання, хто справжній письменник, а хто ні, вважаю, взагалі недоречним, бо в очах сучасників відповідь завжди буде суб'єктивною. І може я нечітко висловився, але те, що письменник активно працює в українському літературному просторі – це вже є своєрідною громадською діяльністю, а відповідно – частиною політики. А якщо цей письменник ще знаходить у собі сили зорганізувати якусь акцію і "пошуміти" в інформаційному просторі – до нього одразу ж суспільство прислухається. Простіше кажучи, одна акція, зорганізована Братами Капрановими або нашою "Іншою літературою", іноді робить більше для суспільства, ніж вся Спілка письменників України за рік своєї діяльності.
І ще одне. Наразі я не зустрічав людини, яку б стовідсотково влаштовував наш "класичний" політикум. Усі говорять про "свіжу кров", але її або вприскують дуже дозовано, одразу ж загнавши у визначений капіляр, або згодом вона виявляється сумнівної свіжості. Так, от саме в письменницькому середовищі, та й у мистецькому загалом, ця кров ще нуртує по-справжньому. Особисто я в це вірю.
Пе.еС. (для непоінформованих) Громадянська кампанія "ПОРА" наразі не має нічого спільного з партією "Пора", яка разом із п. Каськовим влилася у НУНС і десь там ледь помітно бовтається. Зрозуміло, що "ПОРА" більше належить історії, ніж кипучій сучасності, але поки живі тисячі й тисячі небайдужих людей, які вкладали в "ПОРУ" свої серця, приватизувати це явище не зможе ніхто.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
