Жадан vs Дупкін: мистецтво вічне, політика у... програші
Насправді я анітрохи не помилився, пишучи прізвище Жаданового "кривдника" у заголовку. Бо не про конкретну особу тут ідеться – а, хутчій, про певний символ сучасного політика, який, не маючи до того ні знань, ні розуміння, ані, бодай, відчуття, дозволяє собі пхатись у культурно-мистецькі процеси. Бо справжні "автори" подібних вибриків – надто дрібні, аби їхні імена згадувати поряд з іменами мистців. Ну хіба через сто років звичайний українець чи українка, гортаючи томик поезії Сергія Жадана, замисляться над тим, що мером міста Харкова, в якому жив і творив поет, протягом декількох років був якийсь пан Д.?
Для тих, хто знає, про що йдеться – поясню. Наприкінці щойно проминулого року в низці ЗМІ з'явилося повідомлення про те, що "письменника Сергія Жадана виключили зі списку 29 осіб, відзначених творчими преміями міськвиконкому. Виключення відбулося 24 грудня під час засідання виконкому міськради за ініціативою харківського міського голови..." Згодом стало відомо, що йдеться про міську премію імені Бориса Чичибабіна, чудового російського поета, який мешкав у Харкові і протягом всього життя зазнавав переслідувань з боку радянської влади.
Весь матеріал – на http://inlit.com.ua/node/3892
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.